Розділ шостий

Дівчина ходила парком і щось, а точніше когось шукала. Люди лише проходили повз не помічаючи дівчини. Незабаром настав вечір і Марго сіла на найближчу лавку. Її телефон дзвонив уже разів сто, але їй було не до цього, єдине що її хвилювало — її нова подруга.

"Підказку б, тоді швиденько знайшла і те місце, і навку!» - думалося дівчині.

Дівчинка закрила очі, відкинула голову і просто слухала світ навколо себе. Вона чула дерева і як їхнє листя шарудить від вітру. Як ходять поруч люди і говорять про своє. Також чула ставок і від цього вона посміхнулася. Їй було добре, ніхто не заважав, не діставав питаннями, ніхто не переслідував і не було ніякої невідомості, просто парк та ставок.

Шелест листя заспокоював і вона знову могла мислити як зазвичай.
Із заплющеними очима дівчинка намагалася зрозуміти у самої себе що робити, намагалася зрозуміти не як усі — думаючи про проблему та логічно. Дівчина розуміла що не все можна виявити шостим чуттям, але воно так часто її рятувало що тепер навіть не може подумати що щось піде не так.

Несподівано їй захотілося піти зовсім не в глиб парку, а піти на річку, щось тягнуло її туди, але при цьому говорило, що там небезпечно. 
"Якщо там справді небезпечно, то краще взяти з собою зброю чи ще щось, але...що?"

Вона почула поруч із собою голос і вийшовши зі своїх думок дивилася на того хто її кликав.

- Ну нарешті! Я думав на тебе вже порчу навели! - сказав Чудо, що парує навпроти обличчя героїні.
- Не заважай, я думаю – пошепки сказала Марго
Тімсон із сумнівом глянув на Марго
- Що? - так само пошепки спитала дівчина 
– Ти просто думала? - спитав Тімс
- Ну так, а як це ще називається? - ніби із сарказмом запитала Маргарет 
- Тренування магічних потоків...- дивлячись у очі гг сказав Тімс
- Що? Які потоки? - не зрозуміла Маргарет
- Ну, є магічники, які не користуються самою магією, а користуються магічними потоками, в цілому це щось на зразок вібрації від магії. Людина просто входить до себе і відчуває їх. - пояснив Диво
- Тобто те, що я хочу сходити зараз на річку, викликане магічними потоками? - сумніваючись запитала дівчина 
Подумавши Тімс відповів:
- Не зовсім, магічні потоки не можуть впливати на магіка, магічні потоки відгукуються магу. Так можна знайти місце великого накопичення магії та використовувати наприклад для тренування, вивчення магії, місця для ритуалів та інше. 
- Короче, магія просто дає про себе знати і так знаходять місця з великою її кількістю? - Марго
- Щось на зразок. - кивнув Тімсон
- Так, тут розібралися – зітхнула Марго – а що таке нитки магії? - знову поставила питання гг
- Нитки магії в цілому це....це...як би..., Ну ось є магія і коли магія використовується з'являється нитка магії і тим самим магію можна контролювати. - Тімс
- Нитки магії використовують для контролю самої магії? - Марго 
Тімс кивнув і дивився на дівчину. 
- А якщо перестати використати нитки магії? - Марго 
- Тоді магія вийде з-під контролю і почне діяти сама - знизав плечима Тімс
- Без ниток магії не можна контролювати магію, а якщо просто домовитися з магією? - Марго
- Як можна домовитись із магією? - Тімс дивилася на Марго як на хвору
- Ну, магія ж може сама діяти, то чому не можна з нею домовитися? - мм
- Магія це, то чим магіки керують. Так було століттями, і ніхто не думав домовитися з нею. - замислився Тімс
-  А що вам заважає це зробити? - Марго
- Це треба шукати саму стихію, а саму стихію бачили років так двісті — триста тому. Ось ніхто і не пробує - Тімс
- Сама стихія живе дофіга років? - Марго
- Ну, подейкують, що сама стихія шукає собі учнів на старості років, а потім перероджується. - Тімс

Маргарет сиділа на лавці і просто перетравлювала інформацію, що розповіло Диво, дівчинці дуже подобалося його так називати.

Сам же Тімсон дивувався самій дівчинці: спокійна і тиха, іноді звичайно злиться, але подумавши вибере той шлях який їй підходить. Вона не стримує емоцій, як зараз люблять робити і підлітки, і дорослі. Дівчинка може потерпіти і не розплакатися на натовпі, але вдома так і бути влаштує собі маленьку істерику, причому це не буде діяти як " не заплачу щоб люди не хвилювалися" скоріше "хочу просто поревіти, чого вони лізуть". Марго йому дуже подобалася як учениця, вислухає і якщо не зрозуміє, запитає. Не вимагатиме, щоб їй показали приклад наживо або показати дію магії, їй було достатньо теорії. Усіх це влаштовувало.

- Гаразд - зітхаючи сказала дівчина - зараз потрібно знайти навку, мене тягне на річку, але так само потрібно знайти, те чим я зможу захистити себе - дивлячись в усі боки закінчила Марго
- Якщо тобі потрібен захист, то можеш просто взяти в руки годинник, я ж казав, що вони тебе захистять! - Згадав Тимс
- Хочеш сказати що годинник може поставити щит навколо мене і мене не зачепить? - додумалася Марго
Тімсон кивнув і посміхнувся, скільки ж років він сидів у тих годинниках і чекав свого часу, всі ті маги, що отримували годинник у спадок, прагнули відразу застосувати знання в силі і навіть не дослухавши до кінця шкодили самі собі.

Марго взяла годинник і покрутив їх у руках.
- Каміння це стихії? Тоді чому кольорових лише четверо? Хоча зірок намальовано більше.  - Запитала Марго розглядаючи годинник
- Раніше, років так сто сорок тому, основною магією вважали землю, повітря, вогонь та воду. Це зараз додали блискавку, можливо, скоро навіть додадуть лід. А про прозорі - Тімс почесав підборіддя - можливо це символ дару, типу, дар тоді був навіть популярніше, але основою були саме чотири стихії.
- Складно - Марго приклада пальці до голови.
- Ну, це історія, це типу головне - знизило плечима Диво.
Пройшло десь дві хвилини перш ніж вони продовжили свій шлях.
- Ха-а - зітхнула дівчина - добре йдемо – Марго встала і пішла у бік річки.
Тімс знову посміхнувся і полетів за нею.

- Цікаво - сказав перший голос із тіні
- Спершу вона здалася мені нудною і навіть дурною, а зараз все цікавіше і цікавіше - промовив другий і розчинилися у тіні.