Пробудження
Світло різонуло очі.
Мілена відчула холодний подих кондиціонера й запах ліків. Вона повільно розплющила очі — біла стеля, стіни, монітор серцебиття. Палата.
Її тіло було слабке, ніби після довгого сну.
— Вона прокидається! — хтось вигукнув поруч.
До неї нахилилася медсестра, але Мілена ледь чула слова. У голові дзвенів тихий шепіт — наче лунав здалеку.
«Не бійся. Це лише початок…»
Вона кліпнула очима. На тумбочці блиснув срібний кулон — півмісяць. Доторкнувшись до нього, Мілена раптом побачила перед очима миготіння образів: зелені ліси, зоряне небо, чоловічий погляд, у якому — любов і біль водночас.
Сльоза скотилася по її щоці.
— Ви щось пригадали? — запитала лікарка.
Мілена заперечно хитнула головою, хоча всередині знала: те, що вона бачила, було більше, ніж сон.
Вона піднесла кулон до грудей — і знову те тепло, знайоме й водночас чуже.
У відображенні дзеркала її очі на мить спалахнули сріблом.
Два світи. Дві душі. І нитка між ними ще не розірвана…
Мілена пам'ятала хто вона і звідки, але розповісти свою таємницю не могла...
#3856 в Любовні романи
#985 в Любовне фентезі
#1150 в Фентезі
#290 в Міське фентезі
Відредаговано: 14.12.2025