Магія новорічної ночі

Епілог

Минув рік.

Знову була зима. Та сама хата. Та сама ялинка —вона підросла і тепер уже прикрашена разом. Денис подавав кульки, Софія посміхалась.

Все навколо було чарівним. Вогонь в каміні, смачні аромати з кухні. Білий пухнастий сніг за вікном.

І Денис з Софією.

—Кохана? Ти про що задумалась?

Дівчина взяла в руки гірлянду і накинула на плечі чоловіку.

—Дякую всьому, що звернуло твою увагу і ти прийшов у наш дім, коханий.

Чоловік посміхнувся.

—Я дякую тому автобусу, який подарував мені тебе. І всі роки я жив зі спогадам про твої зелені очі. Вони були наче провідник.

— Думаєш, ліс тоді знав? — спитала вона, дивлячись у вікно.

Денис обійняв її ззаду.

— Думаю, він просто вказав шлях. Він відчував, як і моє серце. Вогники у вікні були, як знак.

За вікном падав сніг — тихо, уважно. І тепер і Софія і Денис знали – в новорічну ніч можливі будь які дива. Їх кохання – стало можливим саме завдяки цій ночі і магічним обставинам, які звели їх під один дах.

Антоніна Шевченко

Подобається

#4430 в Любовні романи
#1105 в Короткий любовний роман

У тексті є: романтична історія, романтичні почуття, новорічний збіг обставин

Відредаговано: 25.12.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись