Інет І

Коли настала ніч, і в замку Аліору погасли всі вогні, Інет тихо встала зі свого ліжка, і трохи постоявши біля зображення одного з Богів Повітряних Островів, тихо розпочала свою молитву. Внизу, під іконою, мерехтіла самотня свічка, освітлюючи примарними фарбами і без того страшного Бога. Вона знала, що в тих діях, які вона має зробити, світлі Боги їй не допоможуть, бо вона задумала злочин. Саме тому, у свої духовні наставники принцеса обрала Холодного Бога смерті та зради. Він завжди зображувався у вигляді істоти з десятьма руками, у кожній з яких був закривавлений меч. Голова Бога-монстра була позбавлена обличчя.

- Тепер шляху назад немає. Попереду влада або смерть. Допоможи мені, Холоджний Боже.

Попросивши допомоги у проклятого бога, Інет підійшла до відкритих дверей внутрішньої кімнати, де спала її дочка. Незважаючи на суцільну темряву, що розганялася лише слабким мерехтінням свічки біля ікони, принцесі здалося, що вона бачить свою дочку, її бліду шкіру, сиве волосся і хворі, криваво-червоні, очі.

- Це все заради тебе, моя крихіико. — Сказавши це, принцеса тихо зачинила двері до своєї доньки, і повернулася до ікони, біля якої вже лежав, заздалегідь приготовлений ніж.

Щоб не створювати зайвого шуму, Інет зняла зі стомлених ніг важкі, гуркітливі чоботи, і далі пішла босоніж.

Підійшовши до дверей, принцеса зупинилася.

Прислухалася.

У коридорі була цілковита тиша. Коли Інет вийшла зі своїх покоїв, її огорнула непроглядна темрява. Вона боялася, що хтось побачить її, тому не взяла із собою ні смолоскипа, ні свічки.

Хоч як принцеса намагалася не шуміти, у такій темряві це погано виходило. Вона постійно натикалася на свічники, що звисали зі стіни, на статуї чи обладунки воїнів, що стояли біля стіни, створюючи багато галасу.

"Так можна і весь палац розбудити ..." - Промайнула думка в голові Інет.

Принцеса побоювалася, що її помітять воїни королевської гвардії. Якщо десь далеко, в одному з численних коридорів Північного Замку, вона помічала блукаючий вогник, намагалася завмерти, причаїтися, а якщо була можливість, то й сховатися. Цієї миті серце в грудях принцеси билося з неймовірною силою, а в скронях пульсувала кров.

Для того, щоб дістатися тронної зали, вона витратила багато часу, і коли бляклі зірки, які принцеса змогла розглянути крізь прочинені віконниці одного з коридорних вікон, показали, що час уже далеко за північ, Інет зупинилася біля важких дубових дверей.

Охорони біля дверей тронної зали не було. Десь вдалині мерехтів слабкий вогник смолоскипа, але він не наближався, а віддалявся.

Стара королева не любила, коли турбують її сон, але й не могла спати, коли поряд з нею хтось перебував. Тому ні біля дверей тронної зали, ні біля ліжка Алани охорони не було. Лише кожні півгодини приходив один із охоронців, і перевіряв, чи все спокійно.

"Схоже я якраз вчасно. Охорона щойно пішла, і мені ніхто не завадить." - Ця думка підняла настрій принцеси.

Інет тихенько прочинила двері і навшпиньки прошмигнула всередину, залишивши вхідні двері прочиненими.

Стара Алана лежала на своєму ліжку, яке ще вранці поставили біля вікна, звідки могла спостерігати за відльотом своєї доньки. Коли Вія відлетіла, слуги хотіли перенести ліжко на його колишнє місце, та королева заборонила їм це робити. І весь день Алана дивилася у вікно, думаючи про щось своє.

І зараз мирне дихання королеви луною відгукувалося у вухах її дочки Інет, викликаючи незрозуміле роздратування. Раптом рухи принцеси стали різкими і трохи смиканими. Кривий ніж трясся в руці, а кров стукала в скронях.

"Заспокойся, - наказала собі принцеса, - інакше ти все провалиш."

Коли Інет підійшла до ліжка королеви, вона зачепила якийсь кришталевий келих, що стояв на маленькому столику біля ліжка. Келих, впавши на кам'яну підлогу, розбився.

Від раптового звуку Алана прокинулася, і розплющивши очі, побачила тінь, що нависла над нею.

- Хто ти, дідьки б тебе дерли? – Прохрипіла королева і зайшлася у приступі кашлю.

"Все... все зірвалося..." - промайнула думка в голові Інет. Паніка заволоділа думками принцеси, і вона, так і не усвідомивши що робить, тричі встромила ніж у тіло старої королеви.

Один удар потрапив у горло, другий – у легеню, а третій удар, пронзивши серце, що слабшало, обірвав життя королеви Повітряних Островів. Кров із ран струменем бризнула на Інет, заливаючи її руки, обличчя та сукню.

І в ту ж мить, страшний крик, навіть визг, пронизав вуха принцеси, приводячи її до тями, і повертаючи в реальність. Вона побачила кров на своїх руках, а коли подивилася на прочинені двері, помітила, що там стояла її сестра. У руці Адаманта тримала запалений смолоскип, світло якого вихопило з темряви залите кров'ю ліжко та закривавлене обличчя Інет. Паніка знову поглинула принцесу, і вона безладно почала бігати по кімнаті.

На крик середньої дочки королеви вже бігла охорона.

- Ти вбила нашу матір. - Як ніколи твердо промовила принцеса Адаманта, звертаючись до своєї сестри, коли охоронці відібрали у Інет ніж, і зв'язали руки. І якби Інет тоді не панікувала, її здивував би голос сестри. Твердий, але в ньому не було смутку за загиблою, навіть навпаки, в голосі Адаманти пролунали якісь дивні нотки радості та полегшення. Хоча незабаром, середня сестра взяла себе в руки, і сховала почуття, що переповнювали її. – Ти не лише вбивця, а й зрадник королівства. Ти хотіла здобути владу, але ти помилилася. Сьогодні вранці королева віддала знак влади Вії, а отже тепер вона королева Повітряних Островів. За твій злочини покладено смертну кару. Та я не королева, і не можу винести тобі цей вирок. – Адаманта глянула на стражників, серед яких був і тюремник. - Сіре Армонде, заточіть мою сестру в підземеллі, до повернення нової королеви Повітряних Островів. - Після цього вона звернулася до герольда, що прибіг, - сповістіть всіх жителів нашої країни, про трагічну загибель моєї матері, і як того вимагає закон Богів Повітря, її тіло буде віддано вогню на заході третього дня. Відправте гінця навздогін Вії, я вважаю, що вона захоче попрощатися з матінкою. - І лише після цього Адаманта звернулася до глави гвардії королеви: - сір Маар, проведіть розслідування, і дізнайтеся, як моя сестра змогла зважитися на такий злочин. Можливо, вона потрапила під вплив ворогів корони?