Розділ 10

/Кілліан/

 Повернувшись додому після пробіжки, я забіг у ванну. Прийняв контрастний душ, насолоджуючись тим, як вода розслабила м’язи. Потім, я витерся рушником, обв’язав його навколо стегон і пішов на кухню. Там, я зварив собі міцну каву, на ходу запихаючи в себе бутерброди з ковбасою й сиром. Поглинаючи їжу, я знайшов мобільник і зв’язався з братом та запросив його на розмову. Мені було життєво необхідно дізнатися про його плани на мою Аріанну. Так, я б не поступився йому, але з’ясувати все-таки варто було.

 Розмова довго не тривала, ледь Мейсон почув про що мова. Він негайно підняв руки вгору, капітулюючи, з усмішкою відступаючи від мене на безпечну відстань.

 – Чого ти ржеш? – я був збентежений, а брат посміхався.

 – Просто радий, що ти нарешті зрозумів що до чого. Я вже думав, ти тугодум.

 – Що?

 – Мама бачила вас, Кілл. Коли Аріанна тебе ледь не переїхала на дорозі, мама помітила якесь дивне сяйво навколо вас і відразу пішла до Саманти.

 До мене повільно доходила суть слів брата, але вовк зрозумів відразу. Він сів на задні лапи й натхненно завив.

 – Так, ти знав?

 – Всі знали. Тільки ти сліпий дурень нічого не помічаєш.

 Він склав руки на грудях, продовжуючи посміхатися.

 – Який план? На плече і в печеру?

 – Я не знаю... після всіх наших сварок. Не впевнений, що вона захоче зі мною говорити.

 – А ми її вмовимо, хитрістю, – Мейсон підступно підморгнув мені.

 Я примружився, а потім насупився. Не хотілося обманювати мою Луну, але можливо, не було іншого виходу.

 – Подивимося.

 Кілька днів я думав над словами Мейсона, перекручуючи в голові можливий результат нашого плану. Але, кожен раз, моє серце рвалося на частини від почуття тривоги. Я боявся, що брехня все зіпсує. Однак, випадок вирішив все.

 Одного вечора, я бігав в лісі, намагаючись зняти напругу і прочистити думки. Як посеред галявини побачив Ніку. Я відразу ж рвонув до неї, бажаючи зрозуміти не привиділося мені. А коли побачив – отетерів. Це була моя наречена.

 Точніше, образ був Домініки, але тіло і все інше – чужими. Вовк відразу відчув інший запах, захований за шарами магії. Звір дуже добре вмів розпізнавати фальш.

 Наблизившись, я хотів торкнутися примари або того, хто вирішив пограти зі мною. Я був впевнений, що це хтось із моїх недругів з сусідніх зграй. Однак, був здивований і спантеличений, відчувши солодкий запах бузку.

 Мозок не відразу зрозумів, що переді мною Аріанна. Та звір розумів. Він заскиглив, виляючи хвостом, сходячи з розуму від щастя.

 Аріанна заговорила першою, представившись Домінікою. Вона стверджувала, що прийшла допомогти мені відпустити її, і пробачити себе. Я, як громом вражений, дивився на неї, слухаючи кожне слово. До кінця її монологу, я усвідомив – брат змусив Аріанну використовувати магію. Він запевнив її, що я в небезпеці й забажав повернути мене до колишнього життя. Тільки ось я вже повернувся. Я вже жив. І причиною тому була сама Аріанна.

 Відьма зробила крок до мене, торкаючись пальцями неголеної щоки. Ласкаво й ніжно провела ними по вилиці, спускаючись до губ. Усередині все вибухало від дикого бажання: зв’язати та таврувати. І звір був згоден на всі сто. Довелося стиснути кулаки, і молитися Селені, щоб я впорався з поривами похоті. Все ж не хотілося позбавляти Аріанну вибору і насильно прив’язувати до себе.

 Знаходитися поруч з моєю відьмочкою було легко й приємно. І так затишно. Коли я нарешті зізнався собі та зважився на нове життя, думати про неї було чимось чарівним. А торкатися її – стало забороненим солодким плодом.

 Я не став розкривати свої почуття відразу, як і не подати знаку, що впізнав Арі. Я дозволив їй грати свою роль до кінця, і намагатися мене врятувати. Якщо вона погодилася на авантюру Мейсона, значить їй не все одно. Ця думка приємно зігрівала мене.

 Наші зустрічі стали частими й дуже емоційними. Ми багато розмовляли, сміялися, сумували. Але, найкращими були моменти поцілунку. І нехай Аріанна думала, що я цілую Ніку, мій звір знав кого, пестив.

 Кілька днів я мучився, стримував вовка та й себе. Я хотів показати Аріанні свою хорошу сторону і розповісти, навіть нехай через Ніку, про себе. Я відчував, що вона починає довіряти мені, і здавалося, навіть трепетно ​​ставиться. Її боязкі поцілунки на прощання ставали більш спекотними, владними й емоційними. А коли вона кілька разів простогнала мені в губи, я ледь не перейшов межу. Потім ще довго купався в річці, охолоджуючи запал.

 Після того випадку, Аріанна не приходила до мене в образі Ніки. Мабуть, боялася, що я зірвуся і захочу більшого, а вона не була готова до цього.

 І знову, все змінив випадок. У Мейсона було день народження. Ми влаштували великий бенкет й веселилися на задньому дворі його будинку. Аріанна теж була запрошена.

 Вона прийшла остання, в сліпучому сексуальному літньому платті. Мій вовк одразу прокинувся, стрибаючи, як собачка на задніх лапах. І завив. Стримувати його хіть ставало нереально.

 Аріанна ж поводилася спокійно, тихо, відчужено. Спілкувалася лише з братом і Коліном. Останній мене нестерпно дратував своїм фліртом з моєю парою. Мені хотілося викликати його на бій, змусити землю рити носом, а потім викинути зі зграї. Природно, нічого з цього я не зробив. А так хотілося.

 Тому, я сидів у кріслі далеко від всіх і попивав свій бурбон. Видивлявся на Аріанну, підбираючи уявні слюні, поки вона танцювала з братом.

 Після третього стакана алкоголю моє терпіння дало тріщину. І я, вставши з крісла, попрямував до неї. Було плювати вже на весь план. Хотілося лише схопити, закинути на плече і потягти в мій будинок.

 Мене зупинив Мейсон, потягнувши на кухню під приводом допомогти йому. Там, він накричав на мене, змусивши тримати себе в руках. Пояснивши при цьому, що буде нерозумно все зіпсувати через дурнуваті ревнощі. Я погодився з ним і повернувся додому.