Глава 24

Коли урок добігав кінця, професорка, схрестивши руки, пройшлася вздовж рядів студентів, уважно оглядаючи результати роботи. Вона зупинилася біля кожного столу, іноді поправляючи дрібні деталі кристалів чи бар’єрів, що залишилися після практичних завдань.

— В цілому, — почала професорка, — я вражена тим, що багато з вас змогли втримати енергію стабільно. Звичайно, могли бути моменти гірші, але цього разу більшість проявила достатньо терпіння та концентрації.

Дівчата шепотіли між собою, обмінюючись тихими посмішками: хтось був задоволений власними результатами, а хтось — радий, що все обійшлося без катастроф.

— Деяким учням вдається дуже непогано, — продовжила професорка, глянувши на Дарлін, яка обережно виправляла маленькі вм’ятини на своєму кристалі. Її погляд був стриманий, але на обличчі з’явилась невелика посмішка: вона відчула легке визнання своєї роботи.

Професорка ще раз обійшла клас і, не зупиняючись на окремих дрібницях, зробила підсумок:

— Пам’ятайте, — сказала вона, — магія — це не лише сила, а й контроль, терпіння та відчуття моменту. Сьогодні ви добре проявили себе, і з кожним уроком ставатиме лише краще. А тим, хто ще вагається чи відчуває труднощі, рекомендую уважно перечитати конспекти і повторити домашнє завдання.

Дарлін відчула, як всередині розпирає гордість: її зусилля помітили, а це давало впевненість у власних силах. Вона обмінялася поглядом із подругами, і ті кивнули їй у відповідь — мовляв, все вийшло, і вони разом пройшли ще один непростий етап модуля.

Коли дзвінок оголосив кінець модуля, Дарлін і її подруги трохи розслабилися. Усі підняли голову від конспектів, обмінялися задоволеними посмішками та легким сміхом — відчуття полегшення після інтенсивного навчання було справжнім.

— Нарешті! — вигукнула одна з подруг, струшуючи руки, наче скидаючи з себе увесь накопичений магічний стрес. — Модуль пройдено, і тепер можна дихати вільно!

Дарлін посміхнулася, поглянула на свої записи: весь кристал енергії, весь конспект — тепер все це залишилося позаду.

— Так, — погодилася вона. — Можна трохи відпочити. Нарешті ми можемо присвятити час чомусь іншому, — додала Дарлін, і в її голосі відчувалася радість та легке хвилювання: попереду ще багато магічних пригод, але зараз вони нарешті могли розслабитися.

Дарлін і її подруги ще сміялися, обговорюючи завершення модуля, коли раптом до них підбігла з переляканим обличчям одна з дівчат з їхньої групи.

— Хлопці! Ви не бачили, що відбувається? — закричала вона, ледве стримуючи хвилювання.

Дарлін і подруги спершу лише розгублено переглянулися.

— Що саме? — запитала Дарлін, насупивши брови. — Про що ти?

Дівчина вказала рукою на край коридору, і вони побачили, що група людей, одягнених у строгі мантії управління університету, наближається до одного з викладачів. Їх було так багато, що можна було подумати, що це невеличка процесія. Викладач, звичайно, помітив натовп і з явним роздратуванням обернувся.

— Що ви хочете від мене?! — пролунав його голос, наповнений роздратуванням і легким страхом.

Всі студенти навколо зупинилися, дивлячись на цю сцену з цікавістю та хвилюванням. Дарлін помітила, як обличчя викладача стало похмурішим, а очі блищали від злості.

Нарешті один з представників управління крокнув уперед і суворим тоном оголосив:

— Викладач Ксав’єр, вам слід негайно пройти з нами. Ви підлягаєте відстороненню через серйозні порушення — зокрема, взяття величезних хабарів.

Усі навколо завмерли. Дівчата з Дарлін обмінялися здивованими поглядами. Це було зовсім несподівано: викладач, який здавалося завжди мав контроль над ситуацією, тепер виглядав беззахисним і схвильованим.

— Це неможливо… — промовив він, намагаючись зберегти самовладання. — Ви ж не маєте доказів!

— Докази вже зібрані, — суворо відповів представник управління, і викладач зрозумів, що заперечення безсилі.

Дарлін спостерігала за цим, і навіть не усвідомлюючи цього, їй стало цікаво: як часто відбуваються такі несподівані перевороти у цьому магічному світі? І хоча ситуація була серйозна, злегка кумедним їй здавалося, що навіть люди, які здаються владними та невразливими, інколи виявляються під контролем вищої сили.

Вона кивнула подругам, і вони тихо сміялися між собою, дивлячись на розгубленого викладача, якого, здавалося, самого трохи лякав той натовп суворих магів.

Натовп студентів і викладачів завмер у коридорі, спостерігаючи за тим, як представники управління ведуть Ксав’єра. Раптом на місце подій з’явився директор кампусу, його високий силует відразу привернув увагу всіх навколо. Він швидко пройшов між людьми, строгим поглядом оглядаючи ситуацію.

— Що тут коїться? — голос директора був спокійний, але наповнений владою.

Представники департаментів, які вже оточили викладача, одразу підкликали його і почали доповідати:

— Директоре, — почав один із них, — викладач Ксав’єр був застуканий на серйозному порушенні. Він систематично брав величезні хабарі від студентів, і зараз ми його відсторонюємо.

— Це правда? — строго спитав директор, повертаючи погляд на Ксав’єра, який стояв осторонь, обличчя його сповнене роздратування і страху водночас.

— Так, пане директоре, — продовжував представник. — Ми зібрали всі докази і готові передати їх до відповідних структур.

Директор кивнув, і його погляд мимохідь пробіг по студентам, які спостерігали за цим, у тому числі на Дарлін і її подруг.

— Дуже добре, — сказав він спокійно, але з непохитною владою в голосі. — Ця справа під контролем, і порушника буде притягнуто до відповідальності. Ваше завдання, студенти, — пам’ятати, що навіть ті, хто здається бездоганним, підлягають закону.

Ксав’єр здався ще більш приголомшеним. Він спробував щось промовити, але директор лише підняв руку і додав:

— Не коментуйте. Ви пройдете із представниками управління.

Студенти й навколишні викладачі затамували подих, спостерігаючи, як Ксав’єр повільно йде коридором під суворим наглядом.Коридор ще довго гудів після того, як магічна охорона повела Ксав’єра. Його вже не було видно — лише відгомін події залишився у поглядах студентів, у тихих шепотах і напруженій тиші, що час від часу проривалася приглушеними обговореннями.