Розділ 35. Крижана корона та нова іскра

День весілля перетворив замок «Чорна Варта» на кришталеву фантазію. Плас перевершив сам себе: увесь замок був оповитий прозорим інеєм, що сяяв на сонці, як мільйони дрібних діамантів. Замість звичайних квітів уздовж доріжок розквітали магічні лотоси з чистого льоду, які випромінювали м’яке блакитне світло.

Агнес виглядала неземною. Її сукня, виткана з туману та скріплена інеєм, здавалася живою — вона мерехтіла при кожному русі. Коли вона підійшла до Пласа на вежі під відкритим небом, вітер раптом вщух.

Плас не став чекати на слова священика. Він узяв руки Агнес у свої, і в цей момент небо над замком розкололося сліпучою блакитною блискавкою, яка не принесла грому. На їхніх зап’ястях, прямо поверх магічних знаків, спалахнуло золоте сяйво — Знак Істинної Пари. Це був зв’язок, який неможливо розірвати ні смертю, ні часом. Плас на мить випустив свої величезні крила, вкриваючи ними Агнес, і весь перевал побачив, що владика неба обрав свою королеву.

Банкет був помпезним: фонтани з шоколадом, тролі в оксамитових метеликах, що подавали десерти «Сльоза Дракона», та гості, які боялися дихнути від захвату.

Наступного ранку замок дихав спокоєм. Плас і Агнес полетіли до Скляних Гір — дракон таки виборов свої «три дні наодинці». Я стояла на терасі, дивлячись на засніжений перевал, коли Адріан підійшов ззаду, огортаючи мене своїм теплим димом.

— Вони щасливі, — тихо сказав він, поклавши підборіддя мені на плече. — Хоча я досі не вірю, що мій зять — дракон.

— Адріане, — я розвернулася в його обіймах, відчуваючи, як серце калатає швидше, ніж зазвичай. — Здається, у нашому замку скоро з’явиться ще хтось, до кого тобі доведеться звикати.

Адріан завмер. Його дим на мить став абсолютно прозорим.

— Еліано? Ти маєш на увазі...

— Так, любий. Я вагітна.

Він підхопив мене на руки, кружляючи на терасі, і я вперше почула, як цей суворий інквізитор сміється так чисто і відкрито. Його дим розквітнув навколо нас ніжними сірими квітами, символізуючи захист і безмежну любов.

Подальші місяці були часом неймовірного успіху та дивних змін.

Завдяки союзу з драконом, «Чорна Варта» стала головним торговим хабом континенту. Ми відкрили філіали в усіх великих містах. Навіть Імперія тепер купувала нашу каву «Крижаний Владар», причому в чергу ставали за місяць.

Моя дитина, здавалося, ввібрала магію всього замку. Коли я нервувала, навколо мене пахло свіжообсмаженими зернами, а коли була щаслива — Адріан помічав, що тіні в кімнаті починають танцювати.

Мій чоловік перетворився на «найнебезпечнішу няньку в світі». Він особисто перевіряв кожне зернятко кави, яке я пила (звісно, вже без кофеїну), і заборонив мені навіть думати про звіти після заходу сонця. Його дим став моєю постійною колискою — м’якою, теплою і неймовірно затишною.

Агнес повернулася зі своєї «весільної подорожі» зміненою. В її очах тепер назавжди оселилося блакитне сяйво, а її магія туману стала настільки могутньою, що вона могла приховувати цілі каравани від негоди. Вони з Пласом оселилися у відреставрованій Західній вежі, де дракон створив для неї лабораторію мрії.

Коли прийшов час пологів, весь замок затамував подих. Навіть Плас сидів на даху, відганяючи грозові хмари, щоб ніщо не турбувало спокій.

Коли в залі пролунав перший крик нашого сина, Адріан, тримаючи маленьку згортку, подивився на мене з таким благоговінням, що я зрозуміла: жодні прибутки, жодні титули і жодні світи не варті цього моменту.

Наш син відкрив очі — вони були темними, як найміцніша кава, але в їхній глибині іскрився ледь помітний вогник інквізитора.

— Ну що, малюку, — прошепотіла я. — Ласкаво просимо до «Чорної Варти». Тут ти ніколи не будеш нудьгувати.