5

  Під'їхавши до клубу, Олена вже помітила біля входу Максима, який стояв переминаючись з ноги на ногу, чухаючи потилицю. Вона відзначила його ошатний зовнішній вигляд. Зазвичай він носив футболку і шорти, але цього разу він одягнув чорні джинсові штани і білу сорочку.

"Ну точно пропозиція буде сьогодні!" - із завмиранням серця подумала Олена, вибираючись трохи незграбно з таксі.

   Щойно Максим її помітив, він одразу пішов до неї на зустріч.

Він ніжно поцілував Олену в губи, обіймаючи за талію. Олена, ніяковіючи, озирнулася на всі боки. Максим помітив це.

-Ну я знаю, що ти в мене скромна, мила! Але дівчинка ти вже доросла і соромитися тобі нікого. Ходімо, у мене дещо є для тебе!

   Він знову обережно обійняв її за талію і повів углиб темної алеї біля клубу, яка слабко освітлювалася ліхтарями.

  Він сів на лавочку, яка вже була порядком підгулявша і вся була в потрісканій фарбі.

  -Ні. Не так! - він підвівся з лавки, відійшов на крок від Олени і різко припав на одне коліно перед нею, демонстративно виставивши одну руку, в якій була та сама заповітна коробочка з каблучкою.

-Я хвилююся... Моя кохана і єдина Олена. Дозволь мені... Ні не так... - він потер перенісся, спітніле від хвилювання.

-Не хвилюйся! - Олена ніжно потріпала його чорну густу шевелюру.

-Дозвольте мені, Олена... - він закашлявся.

    Олена хихикнула, прикривши рот рукою.

-Будь моєю дружиною, кохана! - нарешті видав Максим.

   Його хвилювання було зрозумілим. Максим тривалий час розмірковував над тим, чи варто йому зараз одружуватися, загалом. Він ще й не нагулявся начебто, але й втрачати таку дівчину, як Олена, він не хотів. Він справді був сильно закоханий у неї. Олена разюче відрізнялася від своїх ровесниць, скромністю, ніжністю, чистотою і добротою.

     Він розумів, що кращої матері для своїх майбутніх дітей йому годі й шукати, і так само, як Олена, будував плани, що вона працюватиме разом із ним за своєю спеціальністю в його новій ветеринарній клініці.

   Хоча поки що це була не ціла клініка, а кілька ветеринарних кабінетів в орендованому приміщенні, але плани у Максима були грандіозні.

    Так само, Максим був чудово впевнений у її вірності і не забував, що свою цноту вона віддала йому. Одним словом, його батько теж вніс невелику лепту, підштовхнувши його до одруження. Вислухавши сина і не раз спостерігаючи за самою Оленою, він схвально кивнув головою і сказав:

-Дівчина хороша, не розпещена і якщо в тебе вже виникло таке бажання, то дерзай Максим, а то так парубком і залишишся! - розсміявся він наприкінці.

     -Ця каблучка - перша... Її я дарую тобі зараз... - сказав Максим, одягаючи каблучку на пальчик Олени.

    Затамувавши подих, Олена боялася, що каблучка не підійде за розміром.

На щастя переживати їй не було чого. У Максима було око-алмаз і він давно визначив розмір безіменного пальчика Олени.

-Друга каблучка... - продовжив він. - Я подарую тобі тоді, коли ми прийдемо свататися. А третю я одягну на тебе в РАГСі. Ти в мене будеш уся в золоті, кохана... - широко посміхаючись і набираючи на повні груди повітря сказав Максим.

  -Ти ж не почув мого "так"! - з хитрою посмішкою раптом сказала Олена.

  Максим стрепенувся і видно було, що злякався не на жарт.

-Так... - прошепотіла вона, кілька разів кивнувши головою.