4

  - Макс? Я вже готова! Ти коли будеш? - згораючи від нетерпіння, ближче до шостої години вечора запитала його Олена, зателефонувавши на мобільний.

-Я вже у вас! Мені потрібно вирішити тут кілька справ, а потім я чекаю на тебе в "Лагуні"! О восьмій годині! Цілую, кохана моя! Я дуже скучив! З нетерпінням чекаю зустрічі!

-Почекай! - вигукнула Олена.

-Слухаю... - з цікавістю вимовив Максим.

-Я не одна буду, а з подругою... - додала вона й одразу начебто зупинилася.

  "І справді, а навіщо я її покликала... Гаразд, гадаю, познайомляться, і вона піде далі тусити у свої компанії..." - промайнуло в її голові.

-А подруга то нам навіщо? - мило розсміявся Максим, дивуючись.

-Просто... Просто я так багато розповідала їй про тебе, що навіть пообіцяла познайомити. Ну так співпало, Максиме... Ну ти не хвилюйся, я вас познайомлю, а вона, думаю, довго в нашій компанії не пробуде! - емоційно запевняла його Олена.

"Точно пропозицію зробить! Це не традиційний і незвичайний похід до клубу, щоб потанцювати й розвіятися..." - знову промайнуло в її голові.

 Закінчивши розмову, Олена знову ніжно притиснула до себе мобільний телефон і застигла в мрійливій усмішці.

  Нормального хлопця в їхньому селищі міського типу знайти було важко. Більшість дівчат, як правило, вирушали в сусідні міста або столицю в пошуках щастя. От і Олена спромоглася точно так само. І попереду вже яскравим прапором майоріла перспектива виїхати зі свого рідного селища і влаштувати життя у великому місті. Знаючи, що у Максима відкривається своя ветеринарна клініка, Олена в глибині душі вже будувала плани працювати у свого майбутнього чоловіка. Ну як тут не радіти! Вона знову замріяно заплющила очі і її посмішка стала ще ширшою. У такому стані Олену застала її мати.

  -Про що замріялася? Світишся як сонце з місяцем! Засліпнути можна!

-Вже о восьмій ми зустрічаємося в нашому клубі. Ой треба і Карині подзвонити попередити про час! - вигукнула Олена.

-Карині? - здивовано запитала мати.

-Так! Я пообіцяла, що познайомлю її зі своїм нареченим! - хвалькувато відповіла Олена, поправляючи вже готовий макіяж і зачіску.

-Чого ж ти така дурна в мене!? Хто ж кобелів ось так от із сучками знайомить то спеціально!? - приглушеним тоном сказала мати, скоса поглядаючи на реакцію Карини.

-Маам, він не кобель! Максим мій наречений! І Карина не сучка! Ти знову за своє? - заперечила їй Олена.

-Ну згодна... Максим, припустімо, хлопчик хороший. Не сперечаюся! Але як у твою світлу голівоньку прийшла така думка? Ти ж знаєш чим Карина славиться?! Останній хер без солі готова доїсти аби з мужиком опинитися! Ой з ким вона тільки в селі нашому не спала... З одруженими, з поліцейськими, всіх переіміла! У тебе є хоч трішки звивин? - від обурення голос матері став підвищуватися до високих нот.

-Мамо, це всього лише чутки! У Карини дуже суворий батько, а вони багата сім'я. Карина, до того ж помітна і красива дівчина! Ось злі язики вічно про них і теревенять. Я вже майже рік із Максимом, а вона його не бачила! - продовжувала заперечувати Олена.

-Тобі ось обов'язково щоб ця галочка стояла? Обов'язково познайомити його саме з Кариною? Чому не з Танею, не з Наталею? Збери всіх дівчаток своїх і влаштуй оглядини нареченого, нарешті! - іронізувала мати, не витримуючи заперечень доньки.

-Ти боїшся, що Карина відіб'є в мене його? Мам, не сміши! Потрібен сильно він Карині! Вона моя подруга і не стане цього робити. І напевно її тато вже знайшов їй вигідну партію, просто поки не поспішає з цим! - переконливо, як здалося самій Олені, запевняла вона матір.

-Дай бог, що б я помилялася. Тільки от досвіду життєвого в мене побільше!

-А який такий у тебе досвід? З татом то ви добре все життя живете! Душа в душу! -запитала Олена, здивовано розплющивши очі ще більше.

-Життєвий досвід, донечко... Не обов'язково свій. Я ж довше за тебе живу, більше побачила різних доль, життів, ситуацій. От і більше висновків у мене, як потрібно робити, а як не потрібно. Як можна, а як не бажано...- задумливим тоном відповіла мати.

-Мамуль...- Олена підійшла до матері, яка зручно влаштувалася в плетеному кріслі, і поцілувала її в маківку.

  Мама ласкаво перехопила її руку і пильно подивилася в очі Олені.

-Ти така вперта в мене й наївна... - вимовила вона тихим голосом.