2

- Як думаєш, він одружиться зі мною? - нудотним тоном у сотий раз запитувала Олена Карину.

-Ось ця карта говорить про те, що скоро він зробить тобі пропозицію! Тільки ось...

-Що? - з жахом у голосі перебила її Олена.

-Тільки ось будуть перепони на вашому шляху. Жінка... Чи то мати його, а може, сестра... Поки що точно не показує...

Олена застигла в очікуванні продовження.

-Є інша в нього? Ми вже тиждень не бачилися. Батько йому зараз допомагає з відкриттям ветеринарної клініки. Після цього він говорив, що зробить мені пропозицію... Може, це перепона? -засипала запитаннями Олена Карину.

-Давай дамо картам відпочинок! Ми вже втретє на тижні запитуємо одне й те саме! Вони вже можуть брехати! - суворо відрізала Карина і нервово відклала колоду вбік.

В особистому житті Карини творився повний розгардіяш. Вона то з одним зустрічалася, а з іншим спала, то вона навіть примудрилася захомутати місцевого поліцейського в самій поліцейській дільниці, коли їхню п'яну компанію забрали з клубу за бешкетування. Гуляла як хотіла, сама по собі, чим викликала бурхливу і сувору реакцію свого батька, який усіляко намагався напоумити свою неродиву доньку. То він позбавляв її всіх грошей кишенькових і на рахунку, то суворо забороняв випускати її з дому і контролював кожен її вихід, то і зовсім застосовував навіть іноді фізичну силу, час від часу даючи їй запотиличники. За це і багато іншого, Карина, в буквальному сенсі ненавиділа свого впливового батька.

З шістнадцяти років вона росла без матері. І саме в її смерті Карина звинувачувала тата. Він часто бив жінку і в підсумку вона зачахла, дуже сильно схудла і захворіла на невідому хворобу. Лікарі сказали, що мати померла від серцевої недостатності, але Карина їм не вірила, вона була цілком упевнена, що її добив батько.

Цілком імовірно, що її неприборкана поведінка і була протестом проти її жорстокого і владного батька.

Олена здригнулася від повідомлення на вайбер. Відкривши його, вона зіскочила з ліжка, на якому затишно розташувалися дівчата для розкладу, й емоційно завищала, підстрибуючи до самої стелі.

-Підемо сьогодні в клуб! Усі разом! Я вас познайомлю нарешті! - любовно притискаючи мобільний до грудей, із палаючими й захопленими очима промовила Олена.

-Що? Приїжджає? - піднявши одну брову і складаючи карти байдужим тоном запитала Карина.

-Ага... - загадково протягнула Олена.

-Ну й чудово! О котрій зустрічаємося? -так само рівним тоном запитала Карина.

-Я тебе наберу! Я з Максимом узгоджу і наберу! - протараторила Олена, надягаючи на себе босоніжки.

Вона вже поспішала додому, щоб готуватися до майбутньої зустрічі. Очікування і нетерпіння її були настільки великі, що здавалося Олена аж пружинила в повітрі.

-Босоніжки то хоч застебни, а то загубиш дорогою! - зробила їй зауваження Карина.

-Да блін! Гаразд! Так піду! У мене руки трясуться, я в дірочку потрапити не можу! Дивись! - і вона простягнула Карині обидві тремтячі долоні на підтвердження.

    Карина здавлено хмикнула.

-Ну ти то тримай себе в руках! Зовсім, чи що, голову втратила? - здивовано запитала вона.

-Ти коли побачиш його, ти мене зрозумієш! - запевнила її на прощання Олена.

 Карина чмокнула язиком об піднебіння і закотила очі.

-Іди вже! -з натягнутою посмішкою промовила вона.

   Весь день, що залишився, і вечір перед майбутнім походом до клубу Олена мусолила в голові одну й ту саму думку. Чомусь вона була впевнена в тому, що саме сьогодні Максим таки наважиться освідчитися зробити їй пропозицію. Від однієї думки про це в неї приємно паморочилося в голові й завмирало сердечко. Олена помітно нервувала.

  -Мамо! Допоможи мені накрутити локони! У мене не виходить! - майже пхикаючи, примхливим тоном звернулася вона до мами.

-Давай! Нервовий мій рукожопик! Ну не можна ж так хвилюватися! Може тобі краплі заспокійливі накапати? - запропонувала їй мати.

   Щоки і вуха Олени горіли від хвилювання, руки так само продовжували зрадницьки трястися.

-Так! Накапай валер'янки! - погодилася Олена.

  Мама дбайливо піднесла їй чайну ложечку з краплями і дала запити водичкою.

-Фуу! Тепер смердіти валер'янкою буду! - поморщилася Олена.

-Вивітритися ще сто разів! Давай браш! Локони накрутимо! - заспокоювала її мати.

  -Мамо, мені здається, що сьогодні Максим мені зробить пропозицію! - загадково промовила Олена, поки мама поралася над її волоссям.

-Ключове слово - "Здається"! Раджу не тішити себе особливими надіями з цього приводу. Усе буде свого часу! - зосереджено відповіла їй мама, притримуючи шпильку для волосся в зубах.

   Олена видала галасливий зітхання і наче б то погодилася з матір'ю.