Глава 28. Новий дім та досвід

Переїзд до заміського маєтку Кресомира став для дівчат черговим цивілізаційним потрясінням, особливо для Божени. Величезний триповерховий палац із білого каменю, оточений високим кованим парканом і віковими соснами, нагадував їй Хустський замок, але у значно чистішому й технологічнішому варіанті. Замість смолоскипів тут усюди горіли приховані лампи, замість гвардійців на стінах висіли камери, а у дворі чекали самохідні карети  машини-позашляховики.

Коли перші емоції від розкішних нових покоїв уляглися, Кресомир зібрав родину у вітальні біля каміна. Його погляд був теплим, але по-батьківськи рішучим.

— Божено, — звернувся він до доньки, яка затишно вмостилася на шкіряному дивані. — Твоя мама розповіла мені про твоє навчання флористики та мрію про власний квітковий магазин. Я повністю це підтримую. Але перед тим, як відкрити власну справу в цьому часі, тобі потрібно набратися реального досвіду. Ти повинна зрозуміти, як працює тутешнє ремесло, як вести бізнес та керувати людьми. Тому…. я пропоную тобі попрацювати на моїй фірмі.

Божена розгублено кліпнула  й помітно завагалася:
— Татку... Але я ж тільки почала вчити колористику. І, я ж нічого не тямлю у твоєму бізнесі!

Лада лагідно взяла її за руку, підбадьорливо кивнувла. Вони з Кресомиром заздалегідь обговорили це питання і прийняли одностайне рішення: так буде краще для всіх. Божена завжди перебуватиме на очах у батька, під його надійною охороною, так буде набагато безпечніше для самої Божени, бо, що не кажи, а звикала вона до цього світу не так швидко, як хотілося б.

— Ти впораєшся, принцесо, — посміхнувся Кресомир. — Ти станеш моїм другим особистим помічником. Денис в усьому допоможе тобі розібратися.

Лада особисто подбала про те, щоб гардероб доньки повністю відповідав її теперішньому високому становищу у вищому світі бізнесу. На роботу Божена з'явилася в елегантному темно-зеленому костюмі, який просто ідеально пасував до рідкісного, глибокого сіро-зеленого кольору її очей. На зміну масивним шкіряним чоботям у минулому, прийшли витончені туфлі на невисоких підборах. Її розкішне довге каштанове волосся було акуратно заплетене у дві французькі коси. Вона виглядала неймовірно вишукано й граціозно — як справжня середньовічна принцеса, що з легкістю приборкала суворий офісний дрес-код майбутнього.

Дівчині виділили невеликий стіл у приймальній поруч із Денисом. Помічник шефа виявив максимум терпіння і такту. В іншому випадку на нього чекало звільнення, а робота, як і сума, яку він отримував за неї у Войнаровського, його повністю влаштовувала. Він годинами розжовував їй, як сортувати «кореспонденцію» та чому не можна називати клієнтів компанії «поважними боярами». Проте їй було вкрай важко,  для Божени почалися справжні  тортури. Їй катастрофічно бракувало базових знань, сучасної освіти та розуміння елементарних речей, які тутешні підлітки вчили ще в школі. Вона гарячково плуталася в цифрах, таблицях та бізнес-термінах.

Кресомир, проходячи повз її стіл, часто бачив її тихий розпач: як донька безсило опускала голову на клавіатуру або кусала губи, стримуючи сльози після чергового заплутаного фінансового звіту. Серце батька краялося від жалю, але він знав — цей гарт необхідний. Тим більше, що роботу вона виконувала, поки - що,  саму просту.

За два тижні Кресомиру знадобилося терміново виїхати у тривале відрядження в інше місто. Справи ювелірного виробництва вимагали його особистої присутності, і відкласти їх він не міг. Залишити Божену саму в офісі з Денисом, він не хотів. Тому він прийняв  рішення: у період його відсутності за нею пригляне керівник служби безпеки Олег, якому Кресомир довіряв як самому собі.

Оскільки Олег не міг кинути свої прямі обов'язки і опікуватися лише дівчиною, тому він був змушений усюди брати її із собою. Була у Олега й ще одна важлива справа, про яку знав лише шеф: паралельно зі службою в корпорації він активно працював над відкриттям власного  охоронного агентства. Тепер Божена всюди супроводжувала похмурого начальника безпеки.

Їхні спільні виїзди виглядали неймовірно колоритно й кумедно. Олег — високий, широкоплечий чоловік, спортивної статури у чорному строгому костюмі та зі зброєю під пахвою, і Божена, яка своєю королівською поставою та французькими косами прикрашала кожен його  робочий маршрут. Вона супроводжувала його під час інспекцій ювелірних салонів, перевірки постів охорони та камер спостереження.

— Олегу, — пошепки запитувала вона, коли вони йшли коридором чергового магазину. — А оця…камера  на стелі... вона бачить злодіїв навіть якщо вони невидимі?

— Так, Божено, —  серйозний Олег ледь стримував усмішку, дивлячись на дивовижне поєднання вишуканої дівочої зовнішності та дитячої безпосередності доньки боса. — Зазвичай злодії навіть дуже видимі.

Ці кілька днів без батька, проведені на «передовій» безпеки компанії, раптово дали Божені значно більше, ніж сухі кабінетні папери Дениса. Сувора військова атмосфера, яка їй знайома  з дитинства,  була  ближчою за бізнес-папери. Вона заворожено спостерігала, як чітко працює  команда Олега,  її розпач зник, поступився місцем вогняній запеклості її роду. Вона спостерігала і вчилася по-новому захищати імперію свого батька. Це зовсім не було схоже на те, як вона колись, разом з родиною, захищала родовою магією вогню Хустський замок від ворогів і нечисті. На подив Олега, Божена неймовірно швидко втягнулася в роботу. Вона не просто хвостиком ходила за ним, а почала активно допомагати. Коли Олег засинав над паперами для майбутнього охоронного агентства, Божена, яка споконвіку бачила, як її батько Кресомир планував оборону фортечних стін від навали ворогів і нечисті, раптом почала давати напрочуд точні й доречні поради.

— Олегу, дивись, — вона впевнено тикала пальчиком у план розстановки постів. — Тут у тебе сліпа зона. Якщо ворожий загін... чи тутешній грабіжник піде вздовж стіни, твої люди помітять його надто пізно. Потрібно поставити ще одну камеру ось сюди, під кутом, і виставити тут парний дозор.