V розділ

Пройшло декілька місяці. У Максима й справді з’явилася дівчина і я рада за нього. Я бачила їх разом на фотографіях, які випадково з’явилися у соцмережах. Він ще не готовий зі мною говорити, і я це розуміла. 

 Моє життя продовжувало йти своїм шляхом. Нова справа захопила мене повністю: махінації, відмивання грошей, великі суми, які зникли без сліду та інше. Це було щось більше ніж просто робота. 

 Мій помічник Тім допомагає у всьому. Серед людей, лише він знає хто я насправді. Йому можна довіряти і бути впевненою, що він не зрадить. Він — мій єдиний союзник у світі, де кожен може стати ворогом. 

 Життя йшло день за днем, але щоночі, залишаючись сама я згадувала незнайомця і нашу ніч. Щось у ній було особливе. Здається, у нас виник зв’язок. Магічний зв’язок, бо іншого пояснення чого я його ще не забула немає. Чому він усе ще стоїть перед очима? 

Одного дня Доля підготувала мені сюрприз, який повністю перевернув моє життя. Це сталося звичайним ранком, коли ми з Тімом працювали у моїй квартирі. Серед нотаток і роздумів про справу я вирішила сказати те, що давно тримала в собі. 

— Тім, - гукнула я, намагаючись тримати голос рівним. 

— Що сталося? - занепокоївся він. Тім одразу відчув, що щось не так. Тім завжди відчував зміну мого настрою, з легкістю відгадував. 

— Я вагітна. 

Тім застиг на кілька секунд, дивлячись на мене широко розплющеними очима. 

— Справді? Це ж дуже гарна новина. Гарна чи не так? Це від Максима? 

— Ні, точно ні, - відповіла тихо. — Пам'ятаєш я тобі розповідала про ніч з незнайомцем? Я думаю тоді. 

— Зрозумів, - він кивнув, а тоді додав впевнено, — Не хвилюйся, ми зможемо з цим впоратися. 

Я не була впевнена у його словах, але одне знала точно - це моя дитина і я зроблю все, щоб її захистити. 

— Нам потрібно знайти його. Ти допоможеш? - запитала у Тіма. 

— Звичайно. Дай мені декілька днів і я знайду про нього усю інформацію. 

Дитина була здорова і гарно розвивається. Ну, звичайно, як з такою мамою бути хворим. У своїх руках я тримала маленький знімок щастя, яке буду оберігати усіма силами. 

Тім — професіонал у цій справі. Маючи багато зв’язків і так мало інформації, він зміг це зробити. За пару днів у мене на столі лежало досьє того самого незнайомця. Я читала його запам’ятовуючи кожну деталь, кожен факт, які могли привести мене до нього.  

Його звали Дем’ян Лір. Дивне ім’я, яке вкарбувалося в мою свідомість разом із фотографією в досьє. Я поглянула на адресу, яку вдалося дістати Тіму, і зрозуміла, що зволікати більше не можна. Ця зустріч мала змінити все. І тепер я готова до будь-якого повороту подій.