Глава 69. Великий Хрос і Травниця. 2.

– Навіщо ти зруйнував наш світ? – важкий погляд жінки неначе придавлював батька до трону.

- Я вже казав, Травнице, що це справа ваших рук.

- Ми збиралися лише позбавити магічних сил батька, який уявив себе невразливим богом.

- Внаслідок чого спрацювала захисна магія, вона й наробила справ. Я б ніколи не завдав своєму королівству шкоди. Отже, я пожинаю плоди зайвої довіри власним дітям, а ви – плоди зради стосовно батька.

- Яка зрада? Зізнайся, ти був нестерпний. В усе втручався, все контролював, все мало відбуватися за твоєю вказівкою! Ти говориш про зайву довіру? Але ти не довіряв нам, ти навіть побоявся передати своїм дітям знання магії, поділив її на частини, жбурнув кожному шматок. Ось де починалася недовіра!

- Можливо, я був неправий. Усі можуть помилятися. Але я любив вас усіх і хотів, щоб усі ви знаходилися в рівних умовах.

- І ніколи не могли зрівнятися з тобою, так?

- Якби я кожному відкрив всю магію, яку мав, це не гарантувало б вашої відданості.

- І це правда.

- Отже, ви б виступили проти власного батька у будь-якому разі?

- Якби не ставився до нас, як до малих дітей, поважав нас і наші рішення, давав нам більше свободи, то цього не сталося б.

- Я визнаю свої помилки. Тільки мої помилки не порівняти з вашими. Це помилки батька, який надто любив своїх дітей, надто піклувався про них і, можливо, трохи перестарався зі своєю турботою.

- А наші помилки – це помилки дітей, які просто хотіли, щоб їх не вважали безпорадними!

- Так ти визнаєш, що припустилася помилки у своєму житті?

Фрея зніяковіла, спіймана на слові.

- Хм… Можливо… Можливо, ми були неправі. Нічого хорошого з нашої витівки не вийшло.

- Отже, якби ваша змова закінчилася успішно, ти ні про що й не шкодувала б?

- А про що? Я тоді сиділа б на троні і правила Кранією.

- Ти так легко скидаєш з рахунків своїх братів та сестер. Фреє, скажи відверто, ти справді хотіла їх убити?

Травниця задумалась.

- На той час - так.

- А зараз? Зараз, якби була можливість, ти б знищила рідних, щоб не завадили тобі зайняти трон?

- Тих, хто не побажав би присягнути мені у вірності. І забезпечила б, на відміну від тебе, спокійне майбутнє.

- Яким чином?

- Коронуючись, я б використала магічну формулу, яка знищує того, хто порушить присягу.

- О, ти досить винахідлива! Мені слід було змусити присягнути таким чином моїх дітей!

- Ти був недалекоглядним.

- На жаль, - сумно посміхнувся Хрос. – Тепер я буду далекогляднішим.