Глава 66. Великий Хрос і Морський Цар. 3.

Актор дивився на батька, розгублено кліпаючи і намагаючись переварити почуте.

- Хотів би дізнатися твою думку. Хто найбільш гідний стати правителем настільки величезної країни? У кого вистачить і сил, і вміння утримати владу, помирити народи, розпочати відновлення цивілізації?

Морський цар мовчав, роздумуючи.

- Наскільки я пам'ятаю, ти сказав, що вважав себе гідним і єдиним, здатним відновити Кранію в її колишній величі, чи не так, сину?

- Дійсно, у той момент я думав саме так, але зараз... Тоді моя сестра Алія була слабкою переляканою дівчинкою, яка зовсім нічого не розуміла в цьому світі. Але з того часу багато що змінилося. Наскільки мені відомо, вона здобула знання та вміння кожного зі старших братів і сестер, зібрала воєдино магію Великого Хроса, твою магію, батько. Я можу тільки припускати, які випробування випали на її долю, коли вона переступила Кордон Зони. Вона зв'язалася з нами ментально всього один раз, далі я лише іноді вловлював уривки її почуттів: страху, розпачу, болю... Вона добралася до тебе, виконала те, що не міг зробити жоден із нас. Тому я вважаю, що буде справедливим передати владу Алії, батьку. Вона – сильна дівчинка, вона впорається. А я, якщо буде потрібно, допоможу та підтримаю її.

- Бачиш, - усміхнувся Хрос, - я теж так вважаю. Але, коли я запитав поради у принцеси Алії, то вона розповіла про тебе багато втішного і запропонувала на роль короля Кранії саме тебе. Тому в мене виникла думка об'єднати вас шлюбом та передати владу вам обом. Що ти скажеш, сину?

- Батьку! Якби не було кращого варіанту, я погодився б узяти на себе цей тягар, як збирався одного разу. Але зараз... Нехай краще пару Алії складе той, кого вона по-справжньому любить. Нехай поряд із нею буде Грей. Ти сам казав, що кохання – це такий рідкісний дар, яким не можна нехтувати. А мені достатньо морських володінь. І, якщо мені вдасться помиритися з Крісті, я буду повністю щасливий.

- Твої слова мене радують, сину.

- Я буду радий, якщо Алія і Грей знайдуть щастя у спільному житті. І готовий принести їм клятву вірності і завжди допомагати і підтримувати.

- Добре, сину мій. Я подумаю над твоєю пропозицією. Але мені доведеться ще зустрітися з іншими моїми дітьми. Завтра ти дізнаєшся моє рішення.

Актар вклонився і образ його розтанув, наче дим.

Хрос зітхнув і витер рукою неіснуючий піт на лобі. Спілкуватися з дітьми виявилося не так просто, як хотілося б. Але поки що він був перемовинами задоволений. Троє з його старших виступили за молодшу принцесу Алію, як він, втім, і чекав. Але залишалося ще троє, результат спілкування з якими поки що передбачити було неможливо. Якщо перші троє з дитинства були м'якшими, добрішими і людянішими, то щодо інших він глибоко сумнівався. Їх відрізняли крута вдача, пристрасний характер, впертість, надмірне самолюбство, прагнення до незалежності та влади. Наступна половина ночі обіцяє бути набагато неспокійнішою, треба набратися сил і терпіння, бути мудрим і владним, у нього дістане таланту для цих останніх битв у світі, який він незабаром залишить, недарма він – Великий Король Кранії...