Магія Чорнобиля

Глава 63. Пробач мені... 3

- Чому ти так погано про себе думаєш, дочко? З моїми генами ти потенційно здобула всі сили божественної істоти. Потрапивши до нашого світу, ти зібрала магію, розділену мною між старшими дітьми, в єдине ціле, твої здібності розкриваються і зростають з кожним днем. За досить короткий час ти опанувала такі сили, які й не снилися твоїм братам і сестрам. Зараз у тобі розкрито всі здібності твого батька, Аліє, і вони й надалі удосконалюватимуться. Крім того, твій характер, що склався в складних умовах і загартований труднощами, які тобі довелось подолати, говорить про те, що ти гідна стати моєю наступницею. Ти добра, ніколи не проходиш повз того, хто потребує допомоги, але рука твоя не здригнеться, якщо перед тобою виявиться ворог. Ти милосердна, вмієш зрозуміти іншого і пробачити його за скоєні помилки, але можеш бути жорсткою, коли бачиш обман та зраду. Ти справедлива, розважлива не за роками, мужня. У тебе немає страху смерті, але ти не ризикуєш без потреби і чіпляєшся за життя. Ти вмієш йти до мети, не повертаючи і не піддаючись на спокуси. Ти не засліплена золотом та коштовностями, не марнотратна, але знаєш ціну тому, що навколо. Ти цінуєш любов і дружбу, але ніколи не зламаєш чуже життя на догоду своїм амбіціям. Ти вмієш дивитись і бачити, навіть те, що заховано за гранню. Ти вмієш слухати людей, але й сама маєш чудові дипломатичні здібності, вмієш говорити і переконувати. Можливо, ти була спочатку надмірно довірливою, але життя вилікувало тебе від цієї хвороби. Крім всього, сказаного раніше, ти молода, красива душею та тілом, і можеш стати прикладом для будь-якого розумного жителя королівства. Ти легко входиш у контакт не лише з людьми, а й з іншими розумними расами. Хіба я описав не ідеальну королеву, моя донечко Аліє?

- О, тату! Ти бачиш мене саме такою?

- Так, люба. Я бачу тебе такою, така ти і є насправді. Ти – найкраща моя дитина і я пишаюсь тобою.

- Мені дуже приємно, що ти мною пишаєшся, хоча я ще нічого і не зробила видатного.

- Ти дісталася замку через усі перепони, які ставила на твоєму шляху Зона. Хіба це не подвиг? Я віддаю в твої руки Кранію.

- Стій, тату! Але... Я дуже ціную твоє рішення... Але я не хочу ставати королевою!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше