Глава 17. Сакральні знання.

Наступні кілька днів були присвячені спільним подорожам, під час яких Алька вдосконалювалась у верховій їзді. Проводячи час із веселим життєрадісним Греєм, вона майже повірила, що він щирий. Якби він боявся, що дівчина втече, навіщо б навчив її їздити на коні та ще й спілкуватися з твариною на відстані? Схоже, він довіряє їй. Чи може Алька зрадити його довіру? А довіру Фреї вона вже зрадила? Ці питання мучили її ночами, поки сон не зморював. Чому ж знахарка називала Грея ворогом? Чому він її називав змією підколодною? Кілька разів Аля намагалася випитати, через що вони ворогують, але щоразу симпатичний юнак уникав відповіді, займаючи дівчину якоюсь цікавою справою. Напевно, колись між ним і травницею стався конфлікт, і тепер вони не можуть пробачити один одного. Тільки й усього. І зовсім Повелитель звірів не поганий, і бабуся не погана… Треба б якось зв'язатися з Фреєю, розповісти, який добрий Грей, спробувати їх примирити, але як це зробити? Він і слухати про знахарку не хотів, бабуся теж надто агресивно налаштована. Алька тішила себе думкою, що все якось само собою влаштується, можливо, їй вдасться послати травниці хоча б вісточку, що вона жива-здорова і в повному порядку, а через деякий час, коли гострота ворожнечі притихне, можна буде відпроситися з'їздити до бабусі в гості. Але поки що вона була надто зайнята: прогулянки на конях з Греєм, заняття з вовченятами, Дикий, якого вже не боялася Зірочка. Можливо, потім, пізніше… Їй добре було з цим привабливим блондином. Незважаючи на те, що на початку він натякав на почуття до Альки, більше жодного разу ні про що таке не згадував. Якщо не вважати ненавмисних дотиків і цнотливого поцілунку в щоку на ніч, він поводився, скоріше, як добрий друг. Проте не можна було не помітити його промовисті погляди, турботу, постійні знаки уваги, не можна було не закохатися в його відкриту посмішку. Закохатися? Аля намагалася не вживати цього небезпечного слова навіть у думках. Але дуже погано їй це вдавалося. До двадцяти років у неї нікого не було, та це й не дивно для дівчинки в інвалідному візку. Тепер її то мучила послужлива уява, що малювала картини близькості з білявим красунчиком, то ці ж думки її лякали. Почуття першої закоханості переживають, як правило, всі дівчатка, тільки в більш ранньому віці. Іноді Алька замислювалася, якби Грей сказав про почуття зараз, як би вона повелася? І сама не знала, що собі відповісти. Тому витримка Повелителя Звірів з одного боку її трохи дратувала, а з іншого – радувала, їй не доводилося робити цей найскладніший вибір, принаймні поки що. Поки її все влаштовувало, хоча іноді й виникала думка, що Ґрей її приручає, приручає так, як вона сама приручила Зірочку.

Одного разу Повелитель Звірів повідомив Алі, що змушений залишити її на кілька днів. Досі вони весь час проводили разом, і дівчина відчула тривогу від думки, що їй доведеться провести якийсь час одній.

- Тобі не варто боятися, з тобою залишається Дикий та його зграя, вони захищатимуть будинок краще будь-якого щита. Дикий весь час буде поряд. Їжу поки стане носити інший вовк, як завжди, сніданок, обід та вечерю. Від тебе потрібно лише не відходити від будинку.

- Щось трапилось? - поцікавилася Алевтина.

- Ні, нічого. Просто мені час об'їхати свою територію, перевірити, чи все гаразд. Я повернуся за кілька днів.

- Але що я робитиму ці кілька днів? Я ж збожеволію?

- Якщо ти сумуватимеш без мене, то це мене тішить! - усміхнувся Грей.

- Але ж я зможу кататися на Зірочці?

- Продовжуй закликати її щодня, але кататись без мене не слід. Ти ще не надто добре їздиш. Поки що я весь час був поряд. Раптом Зірочка злякається чогось і ненароком тебе скине? Ти думала про те, що можеш зламати ногу чи ще щось, і не зумієш дістатися до дому?

- Грей, ти надто хвилюєшся про мене!

- Але це все можливо, тому ти не повинна сідати на Зірочку, доки я не повернуся.

- Гаразд, - Алька, і справді, не почувала себе верхи на коні повністю впевненою, ще слід потренуватися. - Тоді я можу робити піші прогулянки.

Повелитель Звірів зітхнув:

- І цього не слід робити тобі одній.

- Я не одна! Ти сам сказав, що Дикий супроводжуватиме мене всюди! Я хочу ходити до вовченят! Та й просто гуляти. Я не зможу просидіти кілька днів удома!

- А треба було б звикати бути його господинею, - посміхнувся Грей. - Алю, красуне моя, в лісі на тебе може чатувати досить багато небезпек.

- Я не йтиму далеко! Тільки до вовчого лігва, будь ласка, Грею!

- Добре, - зітхнув юнак. – Але тоді тобі слід ще дечому навчитися. Почнемо прямо зараз.

Повелитель Звірів велів Дикому залишатися вдома, а сам повів Альку до лісу.

- На прикладі Зірочки ти вже знаєш, як приручити будь-яку тварину. Але іноді тобі може бути необхідно встановити контакт швидко, та й не кожну тварину слід прив'язувати до себе, досить просто дотриматися нейтралітету, показати, що ти не завдаси їй ніякої шкоди, і зажадати у відповідь не завдавати шкоди тобі.

- І як це можливо?

- Є більш коротка формула встановлення контакту зі звіром, птахом, гадом повзучим, навіть із павуком чи іншою дрібною тварюкою. Ти повинна швидко встановити контакт зорово, очі в очі, або, якщо це неможливо, уявити, що промінь твоєї енергії, промінь світла і тепла, проникає в голову тварини і вимовити слова: "Ми з тобою однієї крові, ти і я".