МАГ може взагалі не робити жодних вчинків.
Тоді він поводиться так, ніби ця пасивність
реально має для нього значення.
Він має рацію і в цьому випадку,
тому що і це теж контрольована дурість.
Карлос Кастанеда, Колесо часу
На перший погляд, цей тезис здається дивним з погляду звичайної людини. Але якщо ви просто вирвете його з контексту, не заглиблюючись у сенс, можна багато чого накрутити. Проте ми розглядаємо це з позиції усвідомленості.
Це своєрідне вираження того, що Карлос Кастанеда називав «недіянням». Але що таке «недіяння» в магічному контексті? Це не означає, що маг просто не робить нічого. Це стан рівноваги, а не просте байдикування, коли ти лежиш на дивані або просто відпочиваєш.
Недіяння у магічному сенсі — це не втягуватися у реакцію на світ, не бути залежним від своїх емоцій чи реакцій. Тобто не перенаправляти свою увагу на те, що не має важливого значення для мага. Це є основою сталкінгу, який, своєю чергою, використовує практику «контрольованої дурості».
Я вже описував про це у попередніх розділах: контрольована дурість — це розуміння того, що ми робимо певні речі, оскільки цього вимагає соціум. Ми усвідомлюємо, що все, що відбувається навколо, не є по-справжньому істинним, але ми не піддаємось цьому. Ми розуміємо суть дій, моральних норм, законів, але, залишаючись магами, ми бачимо справжню суть того, що відбувається. Контрольована дурість є практикою для мага, яка розвиває в ньому неупередженість до цього світу та вміння залишатися емоційно не залученим.
Стабільність у рівновазі досягається через розуміння процесів. Коли людина усвідомлює суть цих процесів, її дуже важко вивести з рівноваги, спровокувати на емоційну реакцію. Для мага падіння у реакцію — це майже неможливе явище. Така реакція можлива лише тоді, коли маг забуває, що він маг. Однак навіть після цього він відновлює рівновагу, аналізує ситуацію та намагається зрозуміти, чому його вивели з цього стану. Мага завжди цікавить питання: "Чому мене вибили з рівноваги?"
Коли ми говоримо про те, що маг може не здійснювати ніяких видимих дій, це не означає, що він взагалі нічого не робить. Навпаки, маг завжди щось робить — навіть якщо він просто сидить або їсть. Але це не "робіння" в традиційному розумінні. Маг завжди перебуває в стані спостереження, постійно шукає, аналізує, продумує, вислідковує. Це стан постійного "руху", який можна описати як рухливість точки збірки.
Можливо, я дещо відхиляюся від теми, але важливо розуміти, що ця рухливість точки збірки — це не рух очима чи вухами, хоча початкові практики можуть включати тренування слуху та відчуттів. Маг тренує свою здатність до сприйняття через спостереження, але справжнє бачення — це насамперед рухливість внутрішньої уваги.
Це духовне бачення, яке можна назвати буддхійним, хоча цей термін не зовсім точний. Справжня увага мага завжди сфокусована на вісі рівноваги. Ось ця вісь зазвичай розташована в центрі магічного сприйняття і вона не стосується відчуттів у традиційному розумінні. Коли маг робить свою увагу рухливою, це лише для того, щоб вона не "застрягала" на чомусь і не витрачала зайвої енергії на емоційні реакції. Рухливість уваги дозволяє магу зберігати баланс і бачити те, що не доступне для фізичного зору.
Бачення мага йде за межі звичайного людського зору, яке залежить від очей. Це внутрішнє бачення, яке охоплює різні аспекти реальності. Як я вже говорив раніше, маг бачить не тільки очима, але й третім оком, включаючи буддхійну енергію. Така рухливість уваги дозволяє магу переходити до іншого рівня сприйняття — бачити дух, або те, що Карлос Кастанеда називав нагвалем.
Для того, щоб бачити на таких рівнях, рухливість уваги є ключовим фактором. Якщо ж увага "залипає" на чомусь, маг витрачає багато енергії і не може перейти до вищих вимірів сприйняття, таких як чотиривимірне або п'ятимірне бачення. Рухливість уваги дозволяє магу звільняти її від реакцій, емоцій чи образ.
Не варто плутати контроль над реакціями з блокуванням емоцій. Контроль можливий лише тоді, коли ми розуміємо суть того, на що ми реагуємо, чому ми це робимо і яка мета цієї реакції. Якщо ми не усвідомлюємо цього, наша увага "застрягає" і ми починаємо прокручувати в голові старі події або тривоги щодо майбутнього. Це зводить наше бачення до фізичної реальності і ми не можемо побачити справжню сутність речей.
Тому маг може не здійснювати жодних видимих дій, але водночас займатися недіянням — це його спосіб залишатися осторонь і не брати участь у подіях фізичного світу, що мають для нього малу важливість.
Стан, про який ми говоримо, — це стан спостереження. Маг у цей момент не здійснює ніяких фізичних дій, або ж це можна назвати недіянням. Ніби нічого не відбувається, але в реальності він просто спостерігає. І ось тут є важливий момент: маг, не створюючи ніяких енергетичних сплесків або ментальних імпульсів, своїм спостереженням і рухливістю уваги вже робить значно більше, ніж якби докладав зусиль.
Це колосальна економія енергії. Коли ми спостерігаємо та розуміємо суть процесу, ми його розкриваємо і можемо змінювати. Не потрібно вдаватися до магічних ритуалів або фізичних дій — достатньо спостереження. Саме спостереження вже виконує 50% роботи. Ви помічали, як буває, що не потрібно негайно кидатися щось робити — все відбувається само по собі? Це відбувається тому, що ми звернули на це увагу, але не зациклилися на цьому.
Рухливість уваги — це і є недіяння. Вона дозволяє не витрачати енергію даремно і не вступати у непотрібну реакцію. Маг у цьому процесі залишається пасивним, але ця пасивність є надзвичайно значущою. Він спрямовує свою увагу на процес, але не бере активної участі і не піддається впливу емоцій або думок.
Секрет полягає у тому, що для цього не потрібно напружуватися чи виглядати особливо зосередженим, з широко відкритими очима або округленими бровами. Достатньо просто спостерігати, не залучаючись емоційно і не реагуючи. Це створює цікаву ситуацію: маг, розвиваючи свої енергії і вібрації, діє на вищому рівні сприйняття, ніж ментальний. Він не фокусник, що демонструє трюки або рухає предмети. Маг завжди має на меті, яка виходить за рамки показової магії чи заробітку.
Відредаговано: 13.10.2024