Нові можливості 2

Прокинувшись, я побачила що на дворі хороша погода, 

——Привіт Лізі,  як ти  себе почуваєш?

 —в кімнату зайшов Нік, і лише зараз, до мене дійшло те що відбулося. І те що я не в своїй кімнаті а в лазареті академії.

——А я й не знав що ти настільки сильна, викладачі  були в повному шоці, а коли мені сказали, я й сам, спочатку не повірив.

—— В сенсі ти про що?

 — і тут до мене почали, поступово повертатися спогади, вчорашнього дня.

—— Так стоп Люцифер, демон, на території академії, але ж демони наші вороги, чи я чогось не розумію?

——Лізі демони вороги тільки твоєї сім'ї, ти ще досі нічого не зрозуміла. Тільки подумай Григорій вбив королівську сім'ю, залишивши одну дівчину, з великим потенціалом до магії, яка дивним чином викрали а потім відпустили. Тут точно щось не так, та це й не дивно, тому що твій батько, завжди , був з Григоріем в контрах.

— від цієї інформації, я почала закіпати від злості, і як я раніше не здогадалася, чорт Григорій все спланував.

Від злості, в мене  в руках почав розпалюватися вогонь.

—— Тихо, тихо, Лізі, а то ти і академію підпалиш. Нічого собі, та ти в нас сильніша за нашого ректора, в нього щоб запалити вогонь, пішли роки, а в тебе тут від гніву він розпалюється.

——Стоп виходить що коли мою сім'ю вбили, їхня магія передалася мені?

——Так Dragons, і ти тепер найсильніша в академії, вітаю.

——Будь ласка Нік, нікому це не говори, поки що добре? Про це ніхто не повинен дізнатися, пообіцяй мені.

——добре, добре, обіцяю про це ніхто не дізнається, а тепер вибач, мені потрібно іти.

——Ок, іди, тоді до зустрічі

— я усміхнулась йому, і він вийшов з палати.

Через декілька годин мене відпустили, з обіцянкою близько двох годин не використовувати магію.

 Ага вже, зайшовши до своєї кімнати я переоділася, і вирішила прогулятися.

Обійшовши Академію, я пішла в сад, через декілька хвилин до мене підійшов хлопець.

——Привіт мене звати Сем, а тебе Елізабет Dragons так?

——Навіть якщо так то що ?

——да так, я чув що сталося з твоєю сім'єю, співчуваю.

——Так а тепер слухай сюди, свої співчуття залиши при собі, думаєш що я не знаю як ви до мене ставитеся, так я б була дуже рада померти замість своїх рідних, але якщо вже так сталося, то я не дозволю нікому ставитись до мене без належної поваги.

——Після цих слів в мене почали палати руки, я пішла в ліс.

Торкнувшись дерева, воно в мить спалахнуло, і від нього залишився один попіл.

 Я більше не могла стримувати магію і свої емоції. 

Я закричала піднявши руки вгору я випустила магію в небо. 

—— оце так нові можливості