Все спочатку

—— Елізабет відкрий негайно двері!—Відкривши очі я витягнувши наушники піднялася з ліжка і пішла до дверей. 

——Що вам потрібно дядечку? ——З цими словами я відкрила двері .

——Можна увійти? 

——Так звісно—я впустила його в кімнату.

——Так навіщо ви прийшли? 

——Я прийшов поговорити про те що сталося три місяці тому в Драконії можливо розповіси мені я повинен знати що сталося з моїм братом. —— Він подивився на мене поглядом повним болю.

——Я не знаю, я приїхала вони вже були мертві більше нічого сказати не можу. Я думаю це був Григорій лише він міг це зробити.——я сказала це без жодних емоцій.

——Ти підозрюєш брата своєї матері в убивстві свого племінника і твого батька? Як на мене це безглуздо ти так не думаєш?

—— А хто тоді лише він міг це зробити і якщо б я була в палаці мене теж вже не було б в живих. Лише подумай Григорій хотів влади , в палаці його всі знали тому ніхто нічого не запідозрив. Експерти сказали що варту напоїли снодійним а потім вбили. Одже хтось проник в замок і опоїв варту потім відкрив браму і впустив своїх воїнів . Чужий цього зробити не міг тому всі докази вказують на нього , і в смерті матері він обвинувачував батька тому я впевнена що це він.

——А чому ти не звинувачуєщ мене ? —— Він уважно подивився на мене.

——В тебе немає мотивів , в тебе є все сім'я, влада, королівство ну і Пітера ти б не вбив тому що всі бачили що ти любив його як власного сина ну і з батьком в тебе були дуже хороші стосунки тобі це просто не потрібне.

——І я бачила як він страждає тому я просто впевнена що він не причетний.

—— Я радий що ти мене не підозрюєш, А тобі я раджу почати нове життя і піти все ж таки в Академію.

——Дякую я обов'язково подумаю. 

—— Він вийшов з кімнати а я ще довго думала над його словами і вирішила що я все-таки піду в Академію хоч і розумію те що я єдина хто вижив в той жахливий день і це всі обговорюють я розумію буде не солодко але я справлюсь від сьогодні я починаю все спочатку від тепер я ніколи не буду тією доброю дівчинкою пора вже подорослішати.....