За межами реальності

Ірина і Алекс стояли перед порталом, який, здавалось, пульсував темною енергією, готовий поглинути все навколо. Атмосфера навколо була важкою, і сам портал ніби відштовхував їх, не даючи змоги зробити наступний крок. Але, незважаючи на це, вони розуміли: їхній шлях вже визначений. Якщо вони хочуть дізнатися правду, пройти через це було необхідно.

Ірина зробила глибокий вдих і ступила на перший крок до порталу. Алекс за нею.

— Ми повинні бути готові до всього, — сказала вона, звертаючись до нього через плечо.

— Ти права, — відповів він, його голос звучав тихо, але вперто. — Інакше не бути нам тут.

Як тільки вони перетнули межу, портал відразу закрився за ними, і світ навколо змінився. Це вже не був той лабіринт, що вони залишили позаду. Тепер вони опинилися в абсолютно іншому місці — величезна порожнеча, простір, що не мав жодної форми. Тут не було землі, не було неба, лише нескінченний космос, який поглинув усе, що існувало.

— Це... це щось зовсім інше, — прошепотів Алекс, оглядаючи безмежний простір. — Тут немає меж.

— Це не просто простір, — сказала Ірина, її очі випромінювали знання. — Це місце між світами. Всього кілька кроків від реальності, але ми не маємо права залишити тут нічого.

Вони продовжували йти вперед, хоч і не мали чіткої мети. Тіні, що висіли в повітрі, не були просто темрявою — вони наче спостерігали за ними, прагнучи зрозуміти, хто ці двоє і що вони шукають у цьому безкрайньому світі.

Раптом перед ними з'явилася фігура. Вона була величезною, немов сама сутність часу і простору. Істота мала вигляд людини, але її обличчя було розмитим, як світло, що не може знайти форму. Вона поглянула на Ірину і Алекса з таким виразом, наче чекала їх тут.

— Ви прийшли. — Голос був глибоким, як вібрація всесвіту. — Але навіщо?

Ірина не злякалася. Вона стояла, гордо тримаючи голову. — Ми шукаємо силу, що може змінити цей світ. Ми хочемо зберегти баланс, але для цього нам потрібно зрозуміти, як це працює.

Істота зацікавлено нахилила голову. — І ви вважаєте, що можете змінити те, що є природним законом цих світів? Ви не розумієте, що руйнуєте щось важливе для цієї реальності?

Алекс ступив вперед, його погляд був рішучим. — Ми не руйнуємо. Ми хочемо побудувати. Ми хочемо дізнатися, як це зробити, щоб зберегти рівновагу між світами.

Істота мовчки спостерігала за ними, її очі стали глибшими, і в них заискрилася невидима сила.

— Дуже мало людей мають такі наміри, — сказала вона, і в її голосі було щось близьке до здивування. — Але чи готові ви заплатити ціну за знання?

Перед Іриною і Алексом відкрилася порожнеча, яка виявилася черговим випробуванням. На їхньому шляху з'явилися дивні структури, наче лабіринт з енергії і матерії, що відображали їхні найгірші страхи і бажання. Кожен крок здавався тягарем, який розривав їх на частини.

— Це випробування, — сказав Алекс, відчуваючи, як важко дихати. — Випробування наших намірів і волі.

Ірина кивнула і вперто рухалася вперед. Вона була готова пройти будь-яке випробування, аби зберегти баланс і знайти шлях, який приведе їх до мети.

Вони дійшли до кінця цього випробування, і перед ними знову з'явилася істота. Тепер її вигляд був яскравіший, і у її очах горіла сила, яку вони так довго шукали.

— Ви дійшли до кінця, — сказала істота, її голос звучав тепер мирно, але з великою силою. — Тепер вам потрібно зрозуміти одну важливу істину: те, що ви шукаєте, може вас знищити або перетворити на щось більше, ніж ви є зараз. Ваша рішучість і віра визначатимуть результат.

Ірина поглянула на Алекса і сказала: — Ми готові.

Алекс відповів коротко, але з відчутною впевненістю. — Так. Ми готові.

І з цими словами вони разом вступили в нову реальність, де все могло змінитися за один момент.