Туман окутував вулиці міста, де високі хмарочоси, зроблені зі скла та металу, ховалися в хмарах. Тут, на межі двох світів, небо було таким же незвичним, як і все, що відбувалося на Землі. Магія та технології існували разом, але вони не завжди ладнали один з одним. Маги та технарі часто дивилися один на одного з недовірою: маги вважали техніків грубими механістами, а ті, в свою чергу, були впевнені, що магія — це лише наївне заблуждення.
Ірина стояла на мосту, облокотившись на перила і дивлячись на світло вдалині. Місто здавалось живим, пульсуючим, але в цьому світлі таїлася тінь. Вона відчувала її, як старий, знайомий біль. Все, що відбувалося тут останніми місяцями, вело до чогось великого і неминучого.
Її руки нервово стискали древній артефакт — книгу, яку вона знайшла в забутому кутку бібліотек старих магів. Ця книга була більше, ніж просто стародавній манускрипт. Вона була пов'язана з самою основою цього світу, з таємницею, яку ховали віками. Ірина знала, що ця книга шепоче їй відповіді, але кожного разу, коли вона намагалася зрозуміти її сенс, щось заважало. Ніби сама книга боялася того, що вона могла б розкрити.
Ірина завжди відчувала, що її життя відрізняється від інших. Вона була магістром у мистецтві древніх заклять, але її дар був особливим — вона могла бачити в магії щось більше, ніж просто силу, що управляє світом. Вона бачила мережу, яка зв'язує все, що було, і все, що могло бути. І ця мережа почала руйнуватися.
Вона зробила крок вперед, відчуваючи холодне скло під ногтями. За її спиною з'явився силует. Це був Алекс — її старий друг і партнер. Він був техніком, але між ними з Іриною було більше, ніж просто дружба. Вони були командою, яка могла розплутати будь-який клубок загадок.
"Ти знайшла щось?" — його голос був стриманим, але в ньому звучала напруга. Алекс теж відчував, що світ змінюється. Щось темне набирало силу в цьому місті.
Ірина похитала головою. "Ще не все. Але щось не так з цим місцем. Ці магічні сплески, зникнення людей… Ти відчуваєш це, так?"
Алекс озирнувся. "Так. Це не просто магія. Це щось більше. Я не знаю, як пояснити, але це щось, що порушує баланс."
"Саме так. І я думаю, що все це пов'язано з тим, що відбувається тут. Це більше, ніж просто магія чи технології. Це — спроба змінити саму структуру реальності."
Він замовк, ніби переварюючи її слова. Він був технарем, і на відміну від неї, завжди підходив до проблем з практичної точки зору. Але навіть він не міг не помітити, що щось не так.
"Ми повинні знайти відповіді," — сказав Алекс, ніби прочитав її думки. "Якщо ми не зробимо цього, все це вийде з-під контролю."
Ірина стиснула артефакт. Вона знала, що відповіді приховані в цій книзі, але її стародавні сторінки досі залишались для неї нерозгаданою загадкою. Час вичерпувався.
В цей момент у повітрі різко заіскрилися темні блискавки. Пожилий маг у високому капюшоні з'явився перед ними, наче вийшовши з самої тіні. Він усміхнувся, але його очі були холодними.
"Ви не знаєте, на що йдете," — сказав він, його голос був низьким і загрозливим. "Не намагайтеся зупинити те, що неминуче."
Ірина відчула, як щось древнє і страшне вдерлося в її душу. Вони були на межі чогось, що змінить все.