Потрібно довести одного дракона до сказу!? Запитайте мене як!
Знаю. Вмію. Практикую.
Останнє, правда, не було обов'язковим… І як показали подальші події, воно навіть було зайвим.
Але! Дракон перший довів мене до сказу! Противний, пихатий покидьок!
Леон Драг-онфолл — зірка академії драконів. Красиве обличчя, суцільні м'язи та нуль мізків.
— Міна, може не треба? — обережно спробувала відмовити мене від задуму сусідка по кімнаті. — Спробуймо домовитися.
Я поглянула на Ліру похмурим поглядом і продовжила гортати навчальний фоліант по печатках.
— Думаєш, я не пробувала? Ліра, та він не переконливий. Тримай, будь ласка, свічку рівно, — нервово попросила я, поглядаючи на ряди темних стелажів з книгами.Зараз була північ, а студентам заборонялося покидати гуртожиток після комендантської години. Якщо нас з Лірою спіймають у бібліотеці, я задушу Леона особисто своїми руками. Без жодної магії!
— Та тримаю я, — прошепотіла невдоволена Ліра. — Ох, мені це не подобається. Ти впевнена, що в тебе вийде?
— Не хвилюйся, я найкраща на курсі, — безтурботно відмахнулася я від тривоги в її голосі. — Це проста печатка підкорення. Я просто хочу провчити Леона, ось і все. Щоб цей пихатий забіяка зрозумів, що не варто дратувати розумного мага. Я через нього мало не отримала "незадовільно"!
Страшно згадати, як я всього за одну ніч написала цілу курсову по рунах і виконала практично місячний обсяг роботи.
Ці руни тепер мене переслідували в кошмарах.
А все чому? Тому, що хтось прогулював заняття, не здав мені вчасно матеріали і взагалі займався незрозуміло чим!
Хоча чому незрозуміло? Напевно, Леон знову спокушав чергову студентку, щоб побити власний рекорд зачарованих ним дракониць. Крутив хвостом перед дівчатами — ось чим він займався.І як тільки декану спало на думку дати магу та дракону один навчальний проєкт на двох? З самого початку було зрозуміло, що нічого хорошого з цього не вийде.
Маги — працьовиті, вперті та дуже цілеспрямовані. А дракони що? Їм магія дарована самою природою. Навчатися майже й не треба. Лінивці.
Але один дракон у мене все-таки навчиться. Ох, як навчиться. Вже передчуваю.
— Міна, ти мене лякаєш, — стривожено сказала Ліра, пильно вдивляючись у моє, напевно, криваве обличчя.
— Та я так, помріяла, — я перевернула наступну сторінку і весело підскочила на місці. — Ось! Знайшла. Я ж пам'ятала, що бачила її десь у цьому підручнику. Як і казала, печатка зовсім проста. Тут всього-то чотири руни.
— Але вони якось так цікаво розташовані, — невпевнено сказала сусідка, схиляючись ближче до фоліанта.
— Ліра, свічка! — прошипіла я, але було вже пізно. Полум'я встигло лизнути папір.
Я швидко загасила пальцями почавши був вогонь і з серцебиттям перевела подих. Ледь не спричинила пожежу в бібліотеці. Страшно подумати, що могло б бути.
— Пробач, — пискнула поблідла Ліра.
Я подивилася на неї довгим виразним поглядом, а потім опустила очі на почорнілу сторінку підручника. Одна руна безнадійно перетворилася на попіл.
— Ну, вибач мені, будь ласка, — знову повторила Ліра. — Може, це знак? Що не варто це робити?Це не знак, а твоя необережність, — похмуро відповіла я, розчаровано дивлячись на малюнок рун. — В принципі я все запам'ятала і зможу відтворити печатку.
— Давай краще повернемося в гуртожиток. А завтра пошукаємо ще один підручник, — запропонувала Ліра в цілому розумну думку.
Але я боялася, що завтра я заспокоюся і не захочу навчити дракона розуму. Але хтось же має це зробити!
— Ні, я все зроблю зараз, — рішуче сказала я. — Сиди, будь ласка, тихо.
Я заплющила очі та зосередилася. Кінчики пальців знайомо закололи, магія заіскрилася. Я повела рукою, малюючи руни прямо в повітрі, а потім вибудовуючи вектор їх дії та черговість.
На останній руні я затрималася буквально на секунду, але все ж таки завершила печатку і акуратно перенесла її на вкрадену у Леона краватку.
Ось так. Тепер, коли він одягне її наступного разу, дракон буде робити все, що я йому скажу.
---
Дорогі друзі, ласкаво прошу в нову історію! Це друга моя книга, сподіваюся що ця версія книги буде вам більше до вподоби!
Буду дуже вдячна за вашу підтримку. Додавайте книгу в бібліотеку.