Розділ 5

    Кароліна Хелфайр з'явилася в аудиторії неочікувано та ефектно: посеред приміщення розгорівся вогняний стовб, який згас щойно вона з нього вийшла, в яскравій червоній сукні, дещо відвертій, як для викладача. Присутні першокурсники вмить притихли, зайняли свої місця і чекали доки вона дійде до свого столу.

        — Доброго ранку, майбутні Маги Стихій. Всі ви опинилися тут, тому що маєте досить сильний потенціал здібностей і здатні опанувати мінімум одну стихію. Предмет, який вам викладатиму я —  профільний, тому ми будемо бачитися кожного дня.— Вона говорила, перебираючи якісь папери на столі.— Спочатку вам треба засвоїти теоретичні знання, навіть якщо ви мегарозумники і все знаєте, пізніше перейдемо до практики. Ваш розклад на цей тиждень,— вона змахнула рукою і перед кожним учнем, нізвідки з'явилися папірці з розкладом.— На урок, бажано не запізнюватись, оскільки матеріалу багато і, якщо ви приїхали не для того, щоб вийти заміж у перші пів року, вам варто прикласти максимум зусиль. В цьому півріччі особливу увагу приділіть стихіям, бойовій магії та монстрології, саме за цими предметами ви складатимете іспити. Після них група зменшиться. Ті, хто "переживе" іспити в наступні півроку посилено вивчатимуть фізичну підготовку, стихії та зіллєваріння.— Вона зробила паузу і оглянула студентів.— Стосовно тих, хто ще не опанував силу, таких у нас, якщо не плутаю, п'ятеро. Вам обов'язково варто записатися на факультатив до пані Анни де-Халл. У вас сьогодні з нею буде зайняття, тож не втратьте можливість. Для всіх інших факультативи теж не будуть зайвими, вони допоможуть розширити ваші знання з додаткових предметів. Запис на факультативи відбувається в перші два тижні, якщо не встигнете, будете займатись самостійно. Тепер стосовно сьогоднішнього уроку. Будемо багато писати. Тема: "Стихії, види стихій та відповідь стихії"

       Протягом всього уроку, Кароліна говорила про стихії,а студенти поспіхом намагалися записати все найважливіше. Клер сиділа разом з Джіа, вона була уже натренована швидко писати конспекти, тому все встигала, хоча і мало розуміла, про що мова. Їй було важко зосередитися, вона конспектували на автоматі. Вчорашній поцілунок Ніколаса Блекка не йшов у неї з голови. Від однієї згадки її кидало в жар і починало палати обличчя. Тепер цей чоловік не викликав у неї почуття страху і мурашок по спині, ні, тепер вона відчувала дещо зовсім інше, і саме це її лякало. Коли повернулась ввечері до кімнати, вона не розповідала дівчатам про те, що сталося. Її збентеження вони прийняли за хвилювання, через запізнення. Дженні хотіла дізнатись, що вони з Ріком розслідують, та Клер сказала, що втомилась і пообіцяла розповісти все наступного дня. Вона пів ночі не могла заснути: щойно заплющувала очі — відчувала його ніжний дотик до щоки, руку на своїй талії та солодкувато пряний смак його поцілунку... 

        Лекція була неймовірно довгою. Коли урок нарешті закінчився і учні пішли з аудиторії, Кароліна зітхнувши, прикрила очі руками. Думками вона була десь далеко, намагалася згадати вчорашній вечір, але спогади ніби вислизали. Думки були туманні та плуталися. Вона пам'ятала, як чекала Марго, прийшов Алекс і Ніколас з пляшкою вина. Марго запізнювалася, і Нік запропонував випити за знайомство... Після того все як у тумані, лише шматки окремих епізодів. А прокинулася вона у обіймах Алекса Сентрокка, поспішно пробубоніла, що запізнюється і негайно має йти, і буквально втекла зі своєї  ж кімнати. Вона точно знала в чому причина забуття, тому перед заняттями, спершу рушила до Блекка.

        Він сидів в кабінеті за столом, переглядав плани уроку і побачивши стовб полум'я, що передував їі появі, здивовано застиг. Та коли побачив повний ненависті погляд, різко піднявся з-за столу і зробив крок від розлюченої Кароліни. Перш ніж вона щось сказала чи зробила, він швидко промовив:

        — Перш ніж ти звинуватиш мене в чомусь, маю сказати, що у мене не було намірів нашкодити.

       — А які в тебе були наміри?— зло спитала Кароліна, в очах палав вогонь і вона точно "мала намір нашкодити".

         — Підозрюю, ти не пам'ятаєш, які питання ставив Сентрокк. Я одразу запідозрив, що він не просто так приїхав, я чув про нього в певних колах, він зовсім не вчитель. Він шукає хранителя і точно знає більше ніж здається. Він ставив дуже цікаві питання, ти б точно себе видала. Тепер знаючи точно чому він тут, ти будеш пильніша. Я зробив тобі послугу.

       — Послугу?— вона сердито схопила зі столу книгу і зажбурила йому в задоволене обличчя.— А попередити не можна було?

         — Та що такого могло трапитись?— нерозуміючи її гніву, спитав він, вправно ухилившись від ще однієї книги.

        — Більш ніж півстоліття нікого до себе не підпускала, та варто було випити твого проклятого вина...

       — О,— шоковано промовив Нік,— я точно пам'ятаю, як пішов, отже Сентрокку пощастило?— Хитро посміхнувся він. Кароліна блиснула очима і схопила найбільший фоліант зі столу.— Почекай,— зупинив її Блекк.— Не варто в усьому винуватити мене. Це був не якийсь низькопробний "напій забуття", а ельфійське вино. Дуже хороше, ельфійське вино. Якщо це трапилося — ви обоє цього хотіли, воно лише прискорило події.

        — Ельфійське?— вона опустила книгу і замислилася.

       — Беріг для особливого випадку,— кивнув він. Кароліна, нічого не сказавши, зникла у вогняному стовпі....

        Від думок Кароліну відволікла студентка третього курсу артефакторів. 

        — Привіт Ленора, що трапилося?