Увійшовши за Кароліною крізь дзеркало Клер опинилась в просторому кабінеті. В напівтемному приміщенні панував педантичний порядок, кожен предмет перебував на своему місці і нічого не вибивалося з загальної композиції. Кароліна зробила жест рукою і вся кімната вмить засяяла світлом кількох десятків свічок в фігурних канделябрах, розставлених по всьому приміщенню. В центрі стояв великий різьблений письмовий стіл з темного дерева, декілька крісел та полички з книгами вздовж стін. Дзеркало в позолоченій витинаній рамі, з якого вони вийшли, стояло навпроти столу і вікна, завішеного громіздкою оксамитовою шторою.
Кароліна кивнула на крісло:
— Присядь,— вона хазяйновито підійшла до книжкової полиці, витягла стару пошарпану книжку і сіла за стіл. Дочекавшись поки Клер вмоститься, Кароліна промовила:— Для початку, познайомимось, мене звуть Кароліна Хеллфайр, я – магістр стихійної магії, декан факультету мігії Стихії і куратор групи, в якій ти будеш навчатись.
—Навчатись?— спитала Клер,— чому навчатись?
— Тебе зарахують на перший курс магії стихій в університеті Блекмор, так як ти приблудилась з іншого світу, а я несу тепер за тебе відповідальність – це найкращий варіант з усіх можливих.
— Але в мене немає.... Оцих, як їх... Здібностей, — заперечила Клер.
— Є, але вони зараз не активні. Тут тобі допоможуть їх пробудити і ти навчися керувати стихією води,— люб’язно посміхнулась Кароліна.— Жити будеш в гуртожитку разом з усіма студентами, все необхідне тобі видадуть. Як закінчиш університет, зможеш легко влаштувати своє життя як забажаєш.
— Чому Мідас сказав, що мені потрібен захист?— спитала Клер, це питання вже давно не лишало її в спокої.
Кароліна зітхнула і зі співчуттям поглянула на дівчину:
— Тому, що ти прийшла з іншого світу, не всі будуть люб'язно до тебе ставитись тут... Так склалося, що поява чужих супроводжується якимись неприємностями - війни, катастрофи, катаклізми. Попаданці не винні втому що відбувається, їх поява скоріше знамення, поганий знак, якщо так буде зрозуміліше... та вони завжди в центрі подій. Тому, будь готова до всього і менше говори, хто ти і звідки.
Клер кивнула, розуміючи, що її життя вже не стане колишнім, хотілося заховатись в темний куточок і поплакати, та вона стримала свої емоції.
— Ця книга,— Кароліна продовжила говорити, протягуючи книжку розгубленій дівчині,— щось типу підручника по виживанню для попаданців. Тут є вся інформація, яку тобі треба знати. Одна краплина крові і вона буде зрозуміла лише тобі, ніхто інший її не зможе прочитати. Оберігай її, таких більше немає. Дуже пощастило, що вона опинилась в моїй колекції.
Клер взяла до рук книгу і, відкривши її розгублено подивилася на Кароліну:
— Але ж тут нічого немає...
— Коли краплина твоєї крові потрапить на сторінку, текст з'явиться,— пояснила Кароліна. Вона продовжила: — В гуртожитку немає кімнат для одного, тобі доведеться жити з іншими учнями. Будуть питання. Запам'ятай, що будеш говорити:
Клер поклала книгу на коліна і приготувалась слухати.
— Ти родом з Північних островів, там магію не полюбляють, тому нікого не здивує, чому ти не розвивала свої сдібності. Жила в дуже консервативній родині і втекла, щоб вивчати магію, можеш ще щось від себе додати, ввімкни уяву, але не перестарайся, щоб менше було питань. Документи я тобі зроблю. Прізвище треба змінити... Д'Арк... це найпоширеніше прізвище на островах. Будеш Клариса Д'Арк. Запам'ятала?
Клер кивнула, розуміючи що події сьогоднішнього дня ще не скоро вкладуться у її свідомості. Тим часом Кароліна продовжувала говорити:
— Інші студенти мають приїхати після завтра, отже в тебе буде півтори доби, щоб ознайомитись з книгою. Це важливо, прочитай її дуже уважно, в самому кінці є сторінка де можна ставити питання. Якщо щось буде незрозуміло звертайся до книги або до мене. Оскільки я маю берегти тебе від неприємностей і зайвих пригод, ось тобі... — Кароліна почала порпатися в шухлядах столу,—де ж воно поділося?... А! Ось. Завжди тримай його коло себе,— вона простягнула невеликий кулон з підвіскою у вигляді кулі з вогняними спалахами всередині.— Якщо будуть неприємності, стисни камінь кілька разів, я одразу з'явлюся на допомогу.
Клер одразу начепила кулон на шию і, тяжко зітхнувши, подивилася на свою кураторку. Кароліна взяла зі столу невеликий дзвіночок і подзвонила. До кабінету поспіхом ввійшла струнка дівчина з аристократично блідою шкірою і трохи гостренькими вушками, котрі добре було видно через зібране в пучок біляве волосся.
— Декан Хеллфайр? Викликали?— вона здивовано кинула погляд на Клер у кріслі відвідувача.
— Франсі, допоможи ,будьласка, нашій новій студентці поселитися до гуртожитку.
— Який факультет?— з підозрою спитала Франсі
— До нас. Ось документи,— Кароліна простягнула їй папку, а Клер лише здивовано прослідкувала очима за папкою, не розуміючи звідки взялися документи.
— Без тестування?— поточнила Франсі. Відповіддю їй був лише втомлений погляд з під лоба. Франсі посміхнулась зрозумівши мовчазний натяк і обернувшись до Клер промовила, відкривши папку:— Що ж Кларисо Д'Арк, ходімо зі мною.