Глава 9

Глава 9

Каспіан діяв першим. Його великі, гарячі долоні обхопили моє обличчя, змушуючи дивитися прямо в його золоті очі, де зараз вирувало справжнє пекло. Він припав до моїх губ із такою жадобою, наче помирав від спраги. Його язик владно досліджував мій рот, передаючи мені свій жар, свою дику енергію вогню. Я мимоволі вчепилася в його широкі плечі, відчуваючи під пальцями перекочування твердих м'язів.

У той же самий момент Еріан опинився позаду. Його руки, прохолодні й неймовірно ніжні, ковзнули по моїх лопатках вниз, до попереку. Він притиснувся до моєї спини, і я здригнулася від цього неймовірного контрасту: палаючі груди, що впиралися в Каспіана, і крижаний дотик Еріана ззаду. Його губи знайшли чутливу точку за моїм вухом, і легкий прикус змусив мене вигнутися, втискаючись у Каспіана ще сильніше.

Каспіан підхопив мене під стегна, легко, наче я нічого не важила, і переніс на величезне ліжко, застелене темним шовком. Вони не дали мені ні секунди на перепочинок. Каспіан нависав зверху, його важке тіло дарувало відчуття абсолютної безпеки та водночас первісного збудження. Він цілував мої груди, приділяючи увагу кожному міліметру шкіри, поки я губилася в його несамовитій пристрасті.

Еріан влаштувався біля моїх ніг. Його пестощі були повільними, майже катуючими своєю витонченістю. Його довгі пальці мага досліджували мої стегна, піднімаючись все вище, дражнячи, але не даючи того, чого я так відчайдушно прагнула. Я відчувала себе натягнутою струною, яка ось-ось розірветься від перенапруження.

— Обирай, Аланіс, — видихнув Каспіан мені в самі губи, хоча в його голосі не було вимоги, лише прохання.

— Хто перший увійде в твоє серце?

— Обоє... — прохрипіла я, не впізнаючи власного голосу.

— Я не можу... і не хочу обирати.

Це була спільна перемога. Каспіан розсунув мої коліна, готуючи мене до себе, а Еріан перехопив мої руки, переплітаючи свої пальці з моїми над моєю головою. Коли Каспіан увійшов у мене — потужно, одним рухом — я скрикнула, але цей крик був сповнений насолоди. Він був вогнем, який випалював усе зайве, залишаючи лише чисте відчуття приналежності.

Еріан не відпускав мене. Він продовжував цілувати моє обличчя, шепочучи закляття, які підсилювали кожен мій нерв, роблячи задоволення нестерпно гострим. Я відчувала їх обох як частину себе. Рух Каспіана всередині та присутність Еріана поруч створювали ту саму магію, про яку вони говорили — Сажу, що народжується з поєднання крайнощів.

Ми рухалися в єдиному ритмі. Жар і холод змішувалися, створюючи ідеальну температуру мого екстазу. Каспіан прискорювався, його піт капав на мої груди, а Еріан притискався до моєї щоки, ділячись своєю крижаною спокоєм, що не давала мені знепритомніти від надлишку почуттів.

Коли настав фінал, він був подібний до вибуху Сховища. Біле світло засліпило мене, і я відчула, як магічний Ключ на столі спалахнув у відповідь на наш спільний пік. Я була центром їхнього всесвіту, точкою, де зійшлися Вогонь і Лід, аби створити нову реальність.

Пізніше, коли ми лежали, задихані й переплетені кінцівками, я дивилася на стелю. Каспіан важко поклав голову мені на плече, а Еріан тихо гладив моє волосся.

— Тепер ми справді пов’язані, — тихо мовив Еріан.

Я заплющила очі, відчуваючи, як магія Ключа заспокоюється всередині мене. Я знала, що коли зійде сонце, світ уже ніколи не буде таким, як раніше. Бо тепер я не просто шукачка пригод — я та, хто тримає в руках серця двох наймогутніших вовків Елізіуму. І ця влада була солодшою за будь-яке золото.