Глава 9

Золотаве сяйво Ключа на столі почало тьмяніти, поступаючись місцем першим ніжно-рожевим променям сонця, що пробивалися крізь важкі оксамитові штори. Я лежала між Каспіаном та Еріаном, важко дихаючи, відчуваючи на своїй шкірі суміш жару та прохолоди. Моє тіло все ще тремтіло від відлуння тієї магічної бурі, яку ми щойно пережили втрьох. Це було не просто фізичне єднання — це було сплетіння трьох душ, яке назавжди змінило розстановку сил в Елізіумі.

— Подивися на них, Аланіс, — прошепотів Еріан, підводячись на лікті й вказуючи на вікно.

— Перші промені. Світ скоро прокинеться, і наше маленьке божевілля стане державною зрадою.

— Державна зрада — це те, що ми робимо щодня, брате, — Каспіан повільно сів, проводячи рукою по моєму плечу. Його погляд був глибоким і втомленим, але в ньому більше не було тієї колишньої люті до Еріана.

— Але сьогодні ми зробили щось більше. Ми довірили їй Ключ.

Я піднялася, притримуючи шовкове простирадло біля грудей.

— Ви довірили його мені, бо знали, що я не зможу піти, — я подивилася на Ключ, який тепер здавався звичайним шматком металу, хоча я знала, яка сила в ньому прихована.

— Ви прив’язали мене до себе міцніше, ніж будь-якими ланцюгами.

— Хіба ти не цього хотіла, пташко? — Еріан усміхнувся, але в його очах я побачила справжню тривогу. — Ти хотіла бути в центрі подій. Тепер ти — серце цього королівства.

Раптом по всьому маєтку прокотився важкий, низький звук дзвона. Він вібрував у підлозі, змушуючи кришталеві келихи на столі дрібно дрижати. Каспіан і Еріан миттєво напружилися, перезирнувшись із виразом справжнього жаху.

— Батько, — в один голос видихнули вони.

— Король приїхав сюди? Зараз? — я відчула, як холодна хвиля страху прокотилася моїм хребтом. — Він знає про мене?

— Він знає про Ключ, — Каспіан швидко підхопився з ліжка і почав одягатися.

— Він відчуває його вібрації. Еріане, веди її через таємний хід у бібліотеці. Я затримаю його внизу.

— Ти з глузду з’їхав? — Еріан теж скочив на ноги.

— Він спопелить тебе на місці, якщо побачить, що Ключ не в сейфі! Ми маємо йти разом.

— Ні! — Каспіан схопив брата за плечі, і я вперше побачила між ними щось схоже на справжню братерську відданість. — Якщо він знайде нас усіх трьох тут... це кінець для Аланіс. Він стратить її за крадіжку магії крові. Еріане, благаю, врятуй її.

Я дивилася на них, і моє серце розривалося. Я прийшла сюди як шпигунка, як мисливиця за скарбами, а тепер... тепер я була частиною сім'ї, яку сама ж і зруйнувала своєю появою.

— Я не піду без тебе, Каспіане! — вигукнула я, хапаючи свою сукню з підлоги.

— Тобі доведеться, — Еріан підійшов до мене і силою потягнув до дверей.

— Аланіс, він не просто король. Він — найсильніший маг вогню в історії. Якщо ти залишишся, ти станеш його інструментом. Ти хочеш бути його рабинею?

— Ні, але...

— Тоді біжи! — Каспіан обернувся до мене востаннє. Він підійшов і пристрасно поцілував мене, обпікаючи губи. — Я знайду тебе. Де б ти не була. Ключ у тебе, пам’ятай про це. Використай його, коли прийде час.

Еріан штовхнув панель на стіні, відкриваючи вузький, темний прохід.

— Швидше! Я чую його кроки на сходах!

Ми занурилися в темряву саме в той момент, коли двері спальні розлетілися на тріски від потужного магічного удару. Останнє, що я побачила — це силует старого короля в золотій мантії, оточеного вінцем білого полум’я.

Ми бігли довгими, сирими коридорами підземель. Еріан тримав мене за руку, його пальці були крижаними, але надійними.

— Куди ми йдемо? — запитала я, задихаючись.

— До Сховища, — відповів він, не озираючись.

— Каспіан правий. Тільки там ти будеш у безпеці. Там магія короля не діє.

— Але як же він?

— Він витримає. Він його улюблений син, попри все. А от ми з тобою... ми тепер вигнанці, Аланіс. Ласкаво просимо в моє життя.

Я міцніше стиснула Ключ у кишені сукні. Інтрига, яка почалася як легка гра на балу, перетворилася на війну за виживання. Але дивлячись на профіль Еріана в напівтемряві тунелю і згадуючи жар Каспіана, я розуміла: я не шкодую ні про що. Моя історія тільки починалася.

                                                                         * * *

            Вітаю вас! Оновлення виходитимуть щодня, тому не загубіть цю історію серед інших -                           підпишиться на мене, додайте у бібліотеку і дайте знати сердечком❤️, що вона варта того.Дякую                                                                   Вам любі читачі))))