1. Секретна кімната

03.08.1985 Маріуполь, Україна

- Діти, я поїду в місто по продукти. Будьте обережні та слухняні. Не використовуйте сили без мене. Пам'ятайте, що це може бути небезпечно. По бажанню можете допомогти міс Наприклад зі сніданком.

- Добре господине! - хором відповіли двадцять сиріт.

“Мати” вийшла в просторий двір, повний рослин та саморобних глечиків. З даху виднілася гліцинія, а в невеличких клумбах були вирощені маки з орхідеями. 

- Господине! Купіть мені   горішків, будь ласка! - Лукія  ледве встигла до відходу господині.  Ще був тільки ранок, а дівчина завжди прокидалась та одягалась повільно. Біле волосся розвивалося від бігу.

- Домовились - розвернулась з усмішкою вихователька

Вхідні двері зачинилися, а діти побігли по кімнатах. Для сиріт виділили чотири кімнати: дві хлопчачі і дві дівчачі, і кожній кімнаті було по п’ять ліжок. Звісно, не найліпшої якості, проте діти ніколи не жалілись.

- Лукія! Ідемо! По коду С-Е-К-Р-Е-Т. - до дівчини підбігла рудоволоса Фекла.

- Зрозуміла. Скоро буду.

Лукія радісно подріботіла до другого поверху. Повернувши направо вона опинилася біля третіх дверей, біля яких вже сидів Марк з Харитоном. Перший був високий та худий, з довгим чорним волоссям та блідою шкірою.Другий також худий, проте низький та з коротким білявим. 

- О, привіт - озвалися двоє

- Привіт.

Через пару хвилин підійшла й Фекла. Зелені очі як й завжди були ясними та веселими.

- То що? Готові?

- Так.

- Що ж, тоді починай, Лукія.- Скомандувала Фекла

- Відчинись - використала суперсилу Лукія

Двері підкорились в ту ж мить.

- Молодець - похвалив Марк.

- Дякую. Ідемо!

Секретною кімнатою виявився кабінет зі столом та великою шафою з документами, які діти прийнялись переглядати. 

- Фекла, ти переглядай на столі, а ми будемо по поличках. Згода?

- Згода.

Через пару хвилин Фекла в страсі скрикнула.

- Що сталося?

- Д…дивіться.

Дівчинка подала щось схоже на список.

“  1985 рік ; платформа 0,5

 Діти на свободі     Забрані сили

       20                       02.10.1985 “

- Що це в біса  таке? Що за забрані сили?

- Це схоже на звіт. Якщо тут є засіб зв’язку, чи щось таке то мають бути ще звіти. Дівчата, ви шукайте звіти, а ми засіб зв’язку.

На цьому й погодились. Лукія трусилась, але цікавість переважала страх. Якщо станеться щось погане., то до цього треба підготуватися.

- Фекло, де ти знайшла цей звіт? Де він був? 

Дівчинка дрижачою рукою показала на поличку в столі.Поглянувши в середину, дівчата побачили поличку наповнену такими самими листочками.

- Марк, Харитоне, ідіть сюди. - тихо, проте чітко виговорила Лукія.

Хлопців не потрібно було вмовляти. В ту ж саму секунду вони підбігли до  Фекли та Лукії. 

- 1984…1980… 1978… 1973… 1960. Тут звіти до 1960 року. -  почав переглядати-рахувати Харитон

-  І? Так само як на першій?

- Ну, майже. Тут різні платформи. На нашому листу написано “платформа 0,5. “. Вони забирають у дітей сили. - Теж почав порпатись Марк

- Для чого? - Розгубилась Фекла

Лукія сумно знизала плечима, мовляв: “а я звідки знаю?”.

- Може вони хочуть зробити якусь суперлюдину? - припустив Харитон

- Але якщо вже на те пішло, то ми й так суперлюди. - не погодилась Фекла

- Це так, але що якщо сили можна змішувати? 

- Типу забрати в когось та дати іншому? - Здогадалась Лукія

- Так! І в того іншого буде дві суперсили.

- А якщо вони хочуть продавати наші суперсили? 

- А це як?

- Ну, помістити кудись, а потім продавати

- Дурна ідея.

Фекла вже хотіла відповісти, але раптом замовкла. Компанія простежила за поглядом дівчини, і побачила якусь тонку подобу книги.

- “Інструкція по вихованню дітей з суперсилами”...

Раптово друзі почули шум з вулиці. 

- Це господиня. - схвильовано прокоментував Марк.

- Хапай книгу й тікаймо - зметикувала Лукія - І поличку закрийте! Фекла, йдемо! Марку, йди та подивись чи все добре. Якщо що роби ілюзію.  Ми будемо в їдальні.

- Домовились. Удачі. - Хлопчина перший висковзнув з кімнати, на прощання підморгнувши. Далі побігли вже інші троє. Друзі безпечно дісталися до їдальні, та полегшено сіли. Їсти в кімнатах їм, звісно, заборонялося, проте за столом їх не дуже обмежували. Через хвилину прийшов Марк.

- Де книга? - прошепотіла Фекла

У відповідь хлопчина показав руками “ілюзію”. Марк, Лукія, Фекла та Харитон були друзями вже давно, тому придумали пару своїх знаків, які ніхто крім них не знав. В список таких жестів входили суперсили чотирьох.

- Діставай. 

Марк підкорися. Ось перед ними лежала подоба книги, в якій могли бути всі секрети цього місця…