Ярослава і Злата застигли на місці. Перед ними стояв силует у довгому плащі, який переривався відтінками магії, що постійно змінювалася.
-Хто... ти? - промовила Ярослава, намагаючись не видати страху.
Силует нахилив голову, і з - під плаща виглянули два блискучі ока, які світилися зеленим світлом.
-Я... ваш новий наставник з хаотичної магії, - тихо промовив він, і його голос здавався одночасно суворим і дотепним. - А точніше, спостерігач. Ваша школа любить... експериментувати з учнями.
Злата схопила Ярославу за руку:
-Це ж добре, правда? Наставник має допомогти нам!
-Може й так, - відповів силует, - але тут немає гарантій, що магія буде слухатися. Ваша перша перевірка починається зараз.
Раптом підлога коридору змінилася: символи загорілися,і з них виринали маленькі магічні пазли, що літали у повітрі, створюючи дивні лабіринт.
-Ваше завдання - пройти через них, не втративши контроль над магією, - промовив силует, зникаючи у повітрі, залишивши після себе лише легкий аромат фенхелю та сміх маленьких світлячих дракончиків.
Ярослава глибоко вдихнула і кинулася вперед. Злата поруч з нею, і обидві почали спритно ухилятися від літаючих книжок, маленьких істот і магічних пасток.
-Ха! - вигукнула Ярослава, встигаючи перетворити одну із книжок на маленьку хмарку диму, щоб пройти далі.
-Хмм впораємося! - сміялася Злата, коли лабіринт сам почав змінювати форму, підлаштовуючись під їхні кроки.
І тоді вони зрозуміли головне: школа номер 13 не карає за помилки, вона їх обіграє. І саме цей хаос, хоча й непередбачуваний, робив їх сильнішими, кмітливішими і ближчими одне до одного.
-Наступний рівень! - прокричала Ярослава, посміхаючись. - Потрібно вижити... і весело провести час!
І з цим усілякі магічні неприємності школи номер 13 почали нову серію своїх шалено веселих випробувань.