Розділ 4. Таємниці школи і перші пригоди.

  Після уроків Ярослава вирішила дослідити стару частину школи, - ту, де, за легендами, магія була найсильнішою... і найнепередбачуванішою.

-Ти впевнена? - запитала Злата, тримаючи парасольку, яка мала підстрибувати від хвилювання.

-Абсолютно, - відповіла Ярослава,і вони обидві тихо пробралися коридором, де світло ламп танцювало, наче від власної музики.

  Раптом вони почули дивні шурхоти. Із - за дверей вистрибнув величезний пухнастий кіт із трьома хвостами, кожен з яких світиться різним кольором.

-Здається, це... - прошепотіла Ярослава, - охоронець магічних таємниць школи.

  Кіт застртбнув на підлогу, а потім одним рухом хвоста відкрив таємну дверей в стіні. Усередині був коридор, повний сяючих символів, що змінювалися самі по собі, і дивних магічних світлячків, які шепотіли:

-Ласкаво просимо... оберігайте себе... ха - ха - ха...

  Ярослава і Злата обмінялися поглядами: трохи лячно, але неймовірно цікаво. Вони зробили перший крок у темний коридор - і тут магія школи знову вирішила показати свій характер: книжки самі літали, відчиняючи старі сторінки, а заклинання, які ще вчора здавалися простими, зараз перетворювалися на веселих світлячих дракончиків.

-Якщо ми переживемо цей коридор, - сміялася Злата,

-то точно впораємося з усім, що школа нам підкине. 

  І саме тоді Ярослава зрозуміла головне: середня школа номер 13 не просто навчальний заклад, це живий організм магії, який грається з учнями, як кіт із клубком ниток. І якщо навчити її слухати - вона може стати найбільшим другом... або найбільшим кошмаром.

  Але перш ніж вони встигли роздивитися всі таємниці, із тіней з'явився силует, який змусив їх серця битися швидше. Хто це був - друг чи ще один хаос школи - вони ще не знали.