Другий урок почався з того, що Ярослава ледве встигла відкрити підручник з магії, як з нього випурхнули маленькі пухнасті істоти. Вони виглядали як суміш кролика, кота та шафки для канцелярії.
-Хто їх випустив?! - зойкнула Зоя, намагаючись відбити істоту, яка спробувала заскочити їй на плечі.
-Я нічого не чинила! - заперечила Ярослава, але її слова перекрили хихотіння цих маленьких шибеників.
Вчителька пані Зоряна Аристархівна кинулася на допомогу, але кожна спроба заклинання лише збільшувала кількість істот. Здавалось, клас перетворився на пухнастий хаос.
-Добре, - сказала пані Зоряна Аристархівна, витягаючи з - під рукава магічний пилосос, який сам почав сміятися. - Якщо я не заберу їх за п'ять хвилин, ми отримаємо повний... ну, колапс.
Ярослава спробувала допомогти, і в цей момент її ручка перетворилася на крихітного дракончика, який почав видихати маленькі вогняні спалахи на підлогу.
-Вау, - прошепотіла Злата, - а я думала, що в нас будуть звичайні домашні завдання.
-Звичайні?! - сміялася директорка, яка несподівано з'явилася на вікні класу на повітряному кріслі, - Тут навіть завдання з біології можуть перетворюватися на танцюючих гоблінів!
І саме тоді маленька істота стрибнула Ярославі на голову і затягнула її у дивне пухнасте "обіймання". Вона крикнула, але замість страху відчула сміх - неймовірний, легкий, заразливий сміх, який пробуджував бажання теж сміятися, навіть якщо все навколо ставало абсурдним.
-Мабуть, - подумала Ярослава, - це буде найдивніший рік у моєму житті. І мені це подобається.