Розділ 1. Перший День... або перший хаос.

  Анотація

  У середній школі номер 666, усе йшло звично: контрольні, списування, сварки вчителів, понеділкові лінійки... аж поки не настала п'ятниця 13 - го. І саме цього дня шкільна їдальня перестала коритися законам фізики, у дзеркалі з'явилося щось древнє, а новий учитель з Чехії впізнав пенал, якого ніколи не мав. Магічний колапс почався з банальної спроби покращити оцінки магічною крейдою, а завершився оживленням дошки, ручки - вампіра, шкільного прокляття й викликом духа з підручника геометрії, стіни заговорили, підручники почали літати, а вчителька математики зникла у мийці для посуду, нова вчителька хімії переплутала банку з реактивами з чарівним котлом. Тепер шкільні предмети оживають, щоденники літають, а замість оцінок - прокляття! 

  Група учнів повинна розгадати таємницю магічного колапсу, перш ніж директорка перетвориться на дракона... чи щось гірше.

  Допитливі учні: Артур Відьменко, Олег Заклятько, Богдан Привидюк, Лука Шепітко, Максим Упиренко, Дмитро Лісовий, Ярослава Знахаренко, Макар Чорний, Зоя Відьмаченко, Владислава Мстиславська, Карина Потойбічна та сестри - близнючки Софія і Валерія Пекельні - випадково дізнаються про таємну лабораторію під Кабінетом хімії, де колись проводитися небезпечні експерименти. 

  Чи зможуть вони зупинити магічний колапс, поки школа не перетворилась на портал у паралельний світ? 

Ця весела й захоплива історія про дружбу, кмітливість і силу вірити в себе змусить посміхатися й замислитись, що ховається за стінами звичайної школи. 

  Пролог

  Ніхто не знає, з чого все почалося. 

  Одні кажуть - із блискавки, що вдарила просто у шкільний дзвінок. 

  Інші - що це був експеримент на уроці фізики, який пішов "трошки не за планом". А ще хтось присягався, що бачив, як новенька дівчина принесла в рюкзаку чорну кішку... з двома хвостами. 

  Але факт залишається фактом:

  у понеділок вранці школа номер 13 прокинулася... живою.

  Стіни дихали, коридори міняли напрям, а вчителька історії розповідала про Середньовіччя так натхненно, що Лицарі з підручників почали виходити просто на урок.

  Директорка спочатку подумала, що це нерви. Потім - що колективна галюцинація. А коли її улюблений глобус заговорив людським голосом і почав вимагати відпустку, зрозуміла: щось таки пішло не так.

  Учні спочатку тішилися - жива школа, чого б в ні! 

  Домашка горить сама, крейда пише без рук, а в їдальні замість каші - Морозиво Трьох Світів.

  Та потім хтось випадково відкрив портал у кабінеті географії, і звідти почало щось вилізати. 

  Тепер щодня тут - новий сюрприз.

  Магічні вибухи, літаючі парти, вчителі, що зникають у тумані, і дзвінок, який вирішує, коли кінець уроку.

  І серед усього цього - кілька учнів, які намагаються врятувати школу...

  або хоча б дожити до канікул.

  Бо в середній школі номер 13 магія не просто в повітрі - вона у щоденнику, у класному журналі і навіть у туалеті для вчителів.

  Присвячується 

❤️ Моєму синочку Антончикові - 

  найбільшому магу серед усіх реалістів,

  чия уява здатна перетворити навіть домашку на пригоду.

  Дякую тобі за натхнення, за сміх і за віру в те, що магія справді існує - просто іноді вона маскується під любов. ❤️

🌹І всім читачам - 

  тим, хто колись мріяв, щоб парти літали, а шкільний дзвінок лунав не тоді коли хоче вчитель.

  Ця історія - для вас.

  Бо кожен день у школі може стати початком найбільшого магічного колапсу у вашому житті.🌹

  Вранці Ярослава прокинулася від того, що її будильник співав не звичну мелодію, а якийсь дивний мікс з поп - музики та заклинань. Вона моргнула, і замість тапочок на підлозі побачила... дві маленькі літаючі щітки, які весело кружляли над килимом.

  "Добре, - подумала Ярослава, - сьогодні точно не звичайний день".

  В школі номер 666 повітря завжди пахло магією, але сьогодні воно пахло ще й тостами ( один із учнів випадково перетворив кухонний обігрівач на портативну тостерну машину ). Директорка, пані Горгонюк Кіра Артурівна, стояла на вході з серйозним обличчям, хоча її хвостики на костюмі хиталися самі по собі.

-Ласкаво просимо на перший день нового навчального року, - проголосила вона. - Сподіваюся, ви готові до колапсу магії, - і раптом її срібний ланцюжок перетворився на маленького жовтого пінгвіна, який з глузливою посмішкою полетів до класу.

  Ярослава ледве стримала сміх. Вона знала, що сьогодні все піде шкереберть. Навіть її найкраща подруга, Зоя, з'явилася у класі з парасолькою, яка самостійно намагалася літати, і тільки ледве не врізалася в стелю.

-Може, хтось підкаже, як у нас тут працює магія після літніх канікул? - спитала вчителька, пані Зоряна Аристархівна, відчуваючи, що її крісло повільно рухається по класу, наче власною волею.

  І тоді все почалося. Книги літали у повітрі, ручки перетворювалися на маленьких драконів, Ярослава випадково відкрила свій рюкзак... прямо на голову директорки.

-Ну що ж, - зітхнула директорка, змахуючи дрібних магічних пташок з волосся. - Схоже, Магічний колапс офіційно розпочався.

  І Ярослава зрозуміла: цей рік буде незабутнім. І смішним. І трохи небезпечним. І точно незабутнім.