7 Розділ: Перший день у новому світі

Кімната світла і затишна, з великим вікном, через яке вільно проникає природне світло, наповнюючи простір теплом. Вікно відкривається на тихий дворик, де чути спів птахів і шелест листя. На підлозі — світлий дерев'яний паркет, що додає кімнаті теплоту і природну елегантність. Одразу біля вікна стоїть ліжко з ніжним білим покривалом, яке, здається, підкреслює легкість і спокій цієї кімнати. Ліжко оточене невеликими декоративними подушками, які надають атмосфері комфорту.

Прямо напроти ліжка розташована шафа з дерев'яними дверцятами, що гармонійно вписуються в загальний інтер'єр. Вона невелика, але достатня для зберігання одягу і різних дрібниць. Поверхня шафи має легкий матовий блиск, що відбиває світло з вікна. У кутку кімнати стоїть невеликий стіл, на якому розташовані кілька книг та квітка у горщику — її зелені листя додають природного кольору.

На стінах висять кілька картин у простих рамках, зображення яких створюють відчуття гармонії і спокою. Один з них — абстрактний пейзаж, який немов передає настрій самої кімнати. Над ліжком висить проста лампа з м'яким світлом, що створює теплу атмосферу вечорами.

Весь простір кімнати сповнений легкістю та світлом, що дозволяє відчути себе в затишному куточку, де можна відпочити і набратися сил.

***

Наступного ранку Єву розбудила м’яка мелодія голосу Аріани. Вона почувалася дещо розгубленою, але не через те, що не спала, а через хвилювання від того, що чекає на неї в цьому незнайомому світі. Аріана, стоячи біля дверей, привітно посміхалася.

— Доброго ранку, Єво, — сказала вона з теплотою в голосі. — Настав твій перший день у нас. Чим бажаєш зайнятися?

Єва сонно потягнулася, намагаючись розігнати залишки сну в очах, і злегка розчаровано відповіла:

— Доброго. Я над цим не думала, є якісь пропозиції?

— Чудово! — відповіла Аріана з енергією. — Давай полетимо на Вюзі до торгового острова. Там багато різних крамниць, пекарень, ресторанів, і ми могли б там поснідати. Як тобі така пропозиція?

Єва злегка усміхнулася, підіймаючи брови в знак зацікавленості:

— Чудово! Мені подобається, я переодягнусь і вийду.

— Добре, я почекаю біля кімнати, — сказала Аріана, посміхаючись, і вийшла з кімнати, залишивши Єву наодинці.

Єва встала з ліжка, і вирішила, що сьогодні вона обере щось легке та зручне. Вона підійшла до свого маленького гардеробу, вибрала чорну спідницю, яка м'яко облягала її стегна, і просту білу футболку, що надає свободи рухам. Знявши піжаму, вона одягла босоніжки на підборах, які були білого кольору і виглядали дуже елегантно, не втрачаючи при цьому зручності. Волося зібрала в високий хвіст, використовуючи крабіка, залишивши кілька пасм спереду, які красиво спадали на плечі.

Коли Єва вийшла з кімнати, вона побачила, що Аріана вже чекає біля дверей. Вона виглядала елегантно, як завжди, але з нотками очікування в погляді. Обидві дівчини швидко рушили до головного холу.

Всюди навколо них було надиво мало людей, але всі вони здавалися такими ж мирними і зосередженими на своїх справах, що Єві не було страшно. Вона знову відчула дивний затишок у цьому світі, в якому опинилася зовсім недавно. Вони пройшли через величезні ворота, де вітри, здається, стали частиною повітря, і скоро потрапили на відкриту площу.

— тут дуже гарно, правда? — сказала Аріана.

Єва мовчки кивнула, вдивляючись у величезні простори, що відкривалися перед нею. Величезні будівлі з білого каменю піднімалися до неба, і в кожному вікні можна було побачити елементи незвичних для Єви архітектурних форм, як ніби світ сам по собі жив, рухався і розвивався.

Коли вони підійшли до величезного пегаса, який стояв біля великих воріт, Аріана спокійно підняла руку, і пегас обережно нахилив голову, дозволяючи їй сісти на його спину. Єва з захопленням дивилася на цього величного коня з великими чорними крилами, що виглядали елегантно, наче вишуканий шовк. Вони м’яко піднялися в повітря, і Єва відчула вітер, що роздував її волосся.

Погляд Єви був прикутий до пегаса, і тепер, коли вони летіли, вона змогла уважно розглянути його. Чорна шкіра пегаса блищала, наче оксамит, а його крила з чорним і темно-сірим пір'ям розгорнулися вражаючи розмірами. Вигляд цього створіння наповнював її серце не тільки дивовижним захопленням, але й відчуттям міць і гармонії.

Шлях до острова не був довгим, і через десять-п’ятнадцять хвилин вони вже були на місці. Коли пегас сів, вони пішли по кам’яній вулиці, де люди та різні створіння спокійно проходили повз. Єва знову поглядала на навколишнє життя і розглядала магазинчики. Тут було багато пекарень, від яких йшов приємний аромат свіжої випічки і кави. Вікна магазинів і ресторанів сяяли різноманіттям товарів, а повітря було наповнене сміхом і гомоном людей, які прогулювались вулицею.

Її погляд затримався на вітрині одного магазину, де лежав срібний браслет у вигляді сови. Очі сови були зроблені з зелених каменів, що мерехтіли в променях сонця. Єва примружилася, задумавшись, що якби вона повернулася сюди пізніше, обов'язково б купила цей браслет. Він був таким красивим, і вона вже могла уявити, як він буде виглядати на її руці.

Коли вони дійшли до кафе, Аріана з посмішкою сказала:

— Це моє улюблене місце на острові. Такої кави ти не знайдеш більше ніде.

Вони зайшли до кафе, і Єва відразу відчула приємний запах свіжої кави та круасанів. Вони замовили по одному круасану і каві, а Єва з нетерпінням чекаючи першого ковтка, вирішила, що це місце дійсно особливе. Коли перший смак заповнив її рот, вона знову усміхнулася.

— Ви мали рацію, — сказала вона, задоволено ковтаючи каву. — Це найкраща кава, яку я коли-небудь пила.

Аріана посміхнулася:

— Я знала, що тобі сподобається. Тут завжди так.

Вони сіли за столик біля вікна, насолоджуючись смачним сніданком і спостерігаючи за життям на острові. Єва була рада, що зробила перший крок у цьому новому світі.

Після сніданку Єва і Аріана продовжили прогулянку по острову. Єва купила срібний браслет у вигляді сови, що привернув її увагу ще зранку, та кілька коробок солодощів із печивом і шоколадками. Після цього вона знайшла золоті наручні годинники для мами та золотую цепочку з маленькою зіркою.