Глава 15

— “Разом чи просто випадковість. Вінсент Шторм, племінник нинішнього правителя Кальдонії з'явився в компанії молодої пані, на ім'я Солія Опал.” — Мартина зачитувала мені новину як справжня журналістка. Дівчина, відчуваючи задоволення не скупилась на емоції.

— Ми планували, що спільна вечеря принесе свої плоди, — я крутилась в кріслі, час від часу клацаючи ручкою, чим дратувала Мартину. — Але я очікувала виходу статті пізніше, а не на наступний ранок. 

— “Публічний вихід удвох: що насправді між ними? Відомого холостяка Вінсента Шторма та спадкоємицю родини Опал було помічено на спільній вечері”, — все ще продовжувала гортати новинну стрічку дівчина.

— Досить, Мартино, дякую, — мені довелось зупинити її, бо відчувала дещо двоякі відчуття. 

Я відвернулась від неї, вглядаючись в панорамне вікно, яке я так вдало передбачила у власному кабінеті. Мене не цікавили пейзажі саме зараз. Я чесно слухала все, що читала дівчина, хоч й сама кількома хвилинами робила те саме. Насправді ж я потопала у власних думках про вчорашній вечір.

В мережі була добряча купа статей на тему нашої з Вінсентом романтичної вечері, однак ні слова про пригоду, яка відбулась після. І це було найдивнішим з усього. 

Тревор радив мені взяти один день, щоб відпочити, але я точно знаю, що вдома не змогла би розслабитись. Моя енергія дивно поводилась від ночі. Я її вгомонити навіть зараз не могла.

— То ти розповіси мені як все пройшло? Те, що ви були у ресторані “Біла троянда” всі й так знають. А він не скупердяй, я тобі скажу, — вона відкинула планшет на кремовий диванчик, а сама ліктями уперлась в скляний стіл, поставивши голову собі на руки. — Але мені хочеться подробиць. І якомога більше.

—  Ти й так все знаєш, —  зітхнула я, покрутившись в кріслі, а дівчина лише обурено вигукнула. —  Дійсно, Мартина, ми просто повечеряли. От що справді треба відмітити їжа там неймовірно смачна. 

—  Але я тебе питала не про їжу, а про Шторма, —  цокнула дівчина, закотивши очі. Вона нетерпляче сіпала ногою під столом, привертаючи мою увагу. —  Який він був з тобою сам-на-сам? 

—  Він мій клієнт, Мартино. Ми вимушені грати роль, що зацікавлені один в одному, звісно, що він поводився галантно.

—  А ви дійсно вимушені грати? 

Дівчина грала бровами натякаючи на… що? На те, що він мені подобається? Він моя - робота і нічого більше. Закохувати в клієнтів було заборонено кожному з моїх працівників і я не виключення. До того ж ніхто не закохується після двох зустрічей.

—  План мінімум ми виконали, —  зітхнула я, вирішивши, що краще було Мартині розповісти про успіхи. —  Там був Олівер Росс з Малікою…

—  Це та що Горен? —  перебила мене дівчина від своєї нетерплячості. 

—  Так, вона, —  засміялась я, пригадуючи початок вчорашнього вечора. —  Бачила б ти її обличчя, коли вона помітила біля Шторма мене. Її аж перекосило.

—  Кажуть, Маліка вже довгий час бігає за ним. Все благала його повернутись до неї назад, — пошепки мовила мені дівчина, нагнувшись ближче до мене. Для цього їй треба було перехилитись через стіл. —  Я б на твоєму місці була обережною. Вона те ще стерво. Він відмовляв їй на кожну пропозицію про одруження. уявляєш, вона сама його просила одружитись з нею… Це ж… До цього ж додуматись ще треба. . Не думаю що дівчина рада бачити Вінсента в компанії будь-якої жінки, а у твоїй - тим паче.

—  Та годі тобі. Хіба колись мені заважала ревнива жінка? До того ж я не чоловіка з сім’ї вкрала. Ти сама кажеш що Шторм не відповідав на її почуття. Моя совість чиста, —  я стряхнула з жакета неіснуючу крихту, що насправді приховало мою нервозність. 

 Щось було не так і я це відчувала на енергетичному рівні.  Мартина хитала головою, погоджуючись зі мною, а я, дивлячись на неї, гадала чи варто попередити дівчину, щоб була обережною, враховуючи вчорашні події. Не Маліку, а злочинця.

—  Мартино, —  наважилась відкрити рота. Я несу за неї відповідальність. Як і за інших своїх працівників. Я маю бодай щось зробити, щоб вони були в безпеці. —  Я хотіла тебе попросити про дещо. Будь обережно…

Та не встигла я договорити, як в мій кабінет увірвалися троє чоловіків. Мартина сіпнулась, обернувшись до них, в досить пікантній позі вони застали дівчину, а я в той час різко скочила на ноги.