Магічний донат для ЗСУ

На Лисій горі цієї ночі зібралася нечиста сила: лісовики, відьми, мавки, русалки... Очолював ці збори сам Дідько, лисий чорт із обдертим хвостом та здоровезними баранячими рогами на голові.

- Що ж, шоновне товариство, - промовив Дідько, - розповідайте, хто скільки цього місяці задонатив на ЗСУ?

Першим в коло вийшов лісовик.

- Сиджу я, значить, на узліссі, розмовляю із молодим дубом, а ж чую, гарчить щось, реве. Дивлюся пре повз мій ліс танк із трикольоровою ганчіркою. Помітили мене, під'їхали. Спинилися. Вилазить з того танку Опариш, та й каже до мене, своєю собачою мовою:

" Здравствуйтє, дєдушка, ви тут фашістав нє відєлі?"

"Як же не бачив? Бачив... "

А в тому лісі, якраз, напередодні, кацапи окопалися, ниші янголи із ЗСУ розмірковували, як ту нечисту силу з відти викурити.

"Гдє?" - Питає мене оте одоробало.

Я їм голову трішки заморочив, і стежину пряму проклав, прямо до кацапських позицій.

"Тілько ви ж дивіться, - кажу їм, - то такі люті фашисти, ще й з протитанковою зброєю, так ви їх одразу валіть..."

"Спасіба, дєдушка." - Промовило те чмо, і сховалося до танку.

Рознесли вони свої ж позиції, що й живого місця не лишилося. Всі кацапи до кобзона поїхали.

А наші хлопці молодці, мені навіть за допомогу свій шеврон подарували.

Доки лісовик хвалився шевроном, в центр кола вийшла русалка.

- А я нещодавно, танка втопила. Сиджу я, значить, на березі річки, неподалік глибоко омуту, розчісую волосся. Під'їжджає до мене ота залізяка із зет-свастикою на бортах. Вилазить, чмо, і каже;

"Красавіца, гдє здєсь бліжайший брод?"

Я їм і показала. А ці придурки, з розгону, і прямо на найглибше місце. Танк каменем пішов глядіти крейсера "Москва". Майже всі свинособаки потонули. Лише один виплив, той що дорогу розпитував.

Вилізло оте нещастя з річки та й кинулося на мене:

"Ти же гаваріла, чьто там брод, чьто там не глубако..."

"Не знаю, - відповідаю я, увімкнувши режим блондинки, - тут перед вами качки в тому місці річку переходили, так ледь ноги намочили."

Ви б чули як він лаявся...

Усі присутні на зборах весело розсміялися.

До самого ранку нечиста сила розповідала, як вони нищили кацапів, допомагаючи ЗСУ. І лише коли заспівали треті півні, слово взяв Дідько.

- Що ж, панове, чудова робота проведена, та вороги все пруть і пруть. Нашим хлопцям потрібна допомога. Тож продовжуйте і далі допомагати збройним силам в міру своїх сил...