Мисливців ховають по особливому. І хоч Ард з Діном були майже мисливцями, а на своєму рахунку мають дрібну нечисть, максимум до третього рівня, але, не зважаючи на це, вони вступили на стежку полювання, прийняли посвяту, отримали традиційні клинки, що більш на мечі схожі, тому й ховатимуть їх відповідно до традиції. І це робитиме мій батько — Гратен, як перший мисливець, та староста села. А я, ув’язнена, сиділа у своїй кімнаті. Ну, майже після того, як мама з татом пішли, я спокійно вийшла, обійшла наш невеликий дерев’яний дім, щоб дивитись на захід, туди, де підіймався дим від погребельного вогню.
І, хоч мене й не взяли, та я теж хотіла попрощатись, тому присіла на одне коліно, голову підняла до неба і наглядаючи, як білий дим підіймається дивними зигзагами проговорила традиційні слова прощання, які говорять усім мисливця. Сподіваюся і мені їх проговорять після смерті. Хоч я не проходила посвяти й клинка не отримала та надія вмирає останньою:
— Мисливець спить,
Зі зброєю в руках,
Тепер у Валлі він, де нескінченне полювання.
Твій шлях завершено і розпочато.
Доторкнулась рукою до чола, потім до підборіддя і піднялась. Повернулась до дверей і біля них мене чекав сюрприз, від якого в мого батька серцевий напад станеться.
«Маго-Вісник» — газета, де друкувались нові закони королівства, укази короля, головні події та прецедентні випадки. І вчора прецедентним випадком стала я: «Сивілла Лінкольн — перша дівчина, що взяла участь в Магічному полюванні! Дочка першого мисливця королівства Гратена Лінкольна, порушила усі канони. Вона таємно пробралась на територію, де відбувалось полювання, в результаті чого полювання було зірване, а двоє молодих мисливців загинули рятуючи її від Єхидної — нечисті 10 рівня.»
Що? Рятуючи мене? Таємно пробралась? Я ж, як і інші, чесно пройшла! Жертвуючи свою кров і духи лісу мене пропустили, бо вважали гідною! В мене зараз пар з вух піде. Настільки це мене обурило, що це просто жах.
З Арда та Діна зробили героїв, чесних, доблесних, які, нібито, захищали беззахисну дівчину, ціною власного життя! А мене виставили — ідіоткою, круглою та цілковитою. А то нічого що там був той чоловік: довгов’язий, з білявим, довгим волоссям і хамовитими манерами? Та він просто зі всіх знущався. А ще, явно був хворий на голову, бо розмовляв до Єхидної та й навіть гладив її. Він убив Арда, голою рукою витяг його серце. А ще він поцілував мене! Поцілував! А я навіть імені його не знаю...
Ще раз глянула на газету й гнів мене мало не розривав з середини. Бо картинка зі мною була комічною і не правдоподібною. У мене на щоці не має прищів, а на носі не було грязюки, а ще якийсь дурний погляд, що виставляв мене, як недалеку особу. Художник явно постарався, бо ще домалював декольте, якого і в помині не було. А на руках намалював безліч браслетів з різнокольорових камінців. Які браслети? Їх носять мрійливі маленькі дівчатка, а не мисливці...
Уважно придивилась до маленького шрифту біля картинки й прочитала ім’я художника: Ердар Варс. Запам’ятала і в думках додала до списку осіб, яким повинна помститись. І з кожним днем список збільшується.
Коронне, почесне місце у ньому займає Довгов’язий, що вкрав мій перший поцілунок і вбив Арда. На другому місці – Стів Дорсон — «наречений», розмазня, егоїст та просто хлопець, якого я щиро ненавиджу. Ну, і художник — Ердар Варс, що завдяки його малюнку, за мною закріпитися слава не першої дівчини мисливця, а легковажної, дурненької, недалекої особи.
Так і руки чешуться розібратись із цією трійцею. Та, для початку, потрібно добре підготуватись... Спочатку до завтрашньої зустрічі зі Стівом Дорсоном.
***
Друзі, напишіть у коментарях, хто із трійці чоловіків, що образили Сивіллу, зачепив найбільше?
Дуже чекаю Ваших думок!
З повагою Іса ❤️