Глава 67

Кайден 

День схилявся до вечора, забарвлюючи ліс у мідні та пурпурові відтінки. Я закінчив поправляти паркан біля нашого маленького городу і кинув сокиру на траву. Тіло гуло від приємної втоми, а шкіра була вкрита дрібними краплями поту, що виблискували на сонці. Я розвернувся і побачив Селену — вона сиділа на порозі хатини, підібравши під себе босі ноги, і розчісувала своє фіолетове волосся. Вона була в одній лише моїй сорочці, яка ледь сягала середини її стегон, і цей вигляд змусив мою кров миттєво прискорити біг.

Я підійшов до неї, відчуваючи, як мій Резонанс починає вібрувати низьким, оксамитовим гулом. Я не став нічого говорити. Я просто забрав у неї гребінець і сам запустив пальці в її волосся. Воно було прохолодним і пахло лісовими квітами. Селена відкинула голову мені на живіт, заплющивши очі, і я відчув, як її Світло м’яко обволікає мої стегна, наче невидимі пестощі.

— Ти пахнеш сонцем і роботою, — прошепотіла вона, проводячи долонею по моїй засмаглій нозі.

Я опустився на коліна прямо перед нею, розсуваючи її коліна. Мої руки, все ще шорсткі від дерева, ковзнули під тонку тканину сорочки, піднімаючись вище, до її грудей. Я відчував, як її соски тверднуть під моїми пальцями, як її дихання стає уривчастим. У цей момент я зрозумів, що ніяка магія Академії не зрівняється з цим простим, земним бажанням. Я підхопив її на руки, відчуваючи її легкість, і поніс до нашого ліжка, встеленого свіжим сіном та льоном.

Коли я опустив її на простирадла, сонце якраз заглядало у вікно, освітлюючи її тіло золотим німбом. Я почав цілувати її — повільно, від щиколоток до шиї, запам’ятовуючи кожен сантиметр її шкіри. Мій язик ковзав по її животу, викликаючи в неї тихі стогони, які були для мене солодшими за будь-яку музику. Я не поспішав. Я хотів, щоб цей вечір тривав вічно. Коли я нарешті увійшов у неї, наш спільний Резонанс спалахнув так яскраво, що стіни хатини, здавалося, розчинилися, залишаючи нас посеред зоряного неба. Ми рухалися в єдиному ритмі, сплетені тілами й душами, і кожна секунда цієї близькості вимивала залишки порожнечі з мого серця.

 Селена 

Близькість із Кайденом стала моєю новою релігією. Кожного разу це було інакше, але незмінно глибоко. Коли він кохав мене в променях призахідного сонця, я відчувала, як кожна клітина мого тіла наповнюється його Тінню — тепер не хижою, а неймовірно чуттєвою та теплою. Його руки були сильними, впевненими, вони наче ліпили мене заново, випалюючи страх і втому.

Я впивалася нігтями в його широку спину, притягуючи його ближче, бажаючи розчинитися в ньому повністю. Наш Резонанс більше не потребував зусиль — він жив власним життям, пульсуючи в такт нашим рухам. Я бачила фіолетові та золоті іскри, що зривалися з наших пальців і танули в повітрі. Це було вище за задоволення — це було зцілення. Коли пік близькості накрив нас обох, я відчула, як моя душа на мить покинула тіло, щоб злитися з його душею десь у самій глибині Першоджерела.

Після всього ми лежали в обіймах одне одного, слухаючи, як засинає ліс. Кайден перебирав мої пасма, іноді торкаючись губами мого скроні. У кімнаті панував запах меду, хвої та любові. Ми не вмикали світла. Нам було достатньо того тьмяного сяйва, що виходило від нашої шкіри.

— Я ніколи не думав, що життя може бути таким... — він замовк, підбираючи слово.

— Справжнім? — підказала я, притискаючись до його грудей.

— Так. Без масок. Без війни. Тільки ти і цей ліс.

Я посміхнулася, відчуваючи неймовірний спокій. Ми будували наше життя з найдрібніших деталей: спільні сніданки, праця до сьомого поту, довгі вечори біля каміна і ці ночі, що дарували нам сили йти далі. Я знала, що десь там, за межами нашої хащі, світ продовжує обертатися, але тут, у серці лісу, ми створили свій власний всесвіт. Всесвіт, де панувало не право сильного, а право коханого. Я засинала, відчуваючи його міцні обійми, і знала, що завтрашній ранок буде ще прекраснішим, бо в ньому знову будемо ми.

                                                                                * * *           

             Вітаю вас! Оновлення виходитимуть щодня, тому не загубіть цю історію серед інших -                           підпишиться на мене, додайте у бібліотеку і дайте знати сердечком❤️, що вона варта того.Дякую                                                                   Вам любі читачі))))