Глава 45

 Кайден

Я все ще відчував смак її губ і тепло її шкіри на своїх пальцях. Ми щойно розбили «Затемнення», ми сміялися, задихаючись від адреналіну та власної нахабності. Я тримав Селену, притискаючи її до себе, і в цей момент я був впевнений — ніщо у всесвіті не зможе нас роз’єднати. Це була моя фатальна помилка. Найбільша гординя — повірити, що ти переміг долю.

Усе сталося за частку секунди. Фіолетове сяйво нашого Резонансу, яке здавалося непорушним щитом, раптом просто... згасло. Не вибухнуло, не розбилося — воно схлопнулося, наче свічку накрили скляним ковпаком. Повітря стало вакуумом. Я відкрив рот, щоб крикнути її ім'я, але з легень вирвався лише хрип.

З самої землі, прямо між нами, вирвалися ланцюги з «холодного заліза» — анти-магічного сплаву, який Академія розробляла століттями саме для таких, як ми. Вони не просто скували нас — вони розрізали наш зв'язок. Я відчув, як Серце Безодні в моїх грудях буквально завили від болю, коли нитку, що з’єднувала мене з Селеною, було перерубано сокирою порожнечі.

— Каю! — цей крик був останнім, що я почув перед тим, як світ вибухнув білим болем.

Я бачив, як Магістр Тіней — постать, зіткана з самого небуття, — виник за її спиною. Його рука, закута в сталь, лягла на її горло, миттєво гасячи її срібне світло. Селена дивилася на мене, і в її очах я побачив не страх за себе, а той самий розпач, який зараз випалював мою душу. Її відривали від мене. Фізично, магічно, ментально.

Простір навколо неї почав викривлятися, затягуючи її в портал, який не залишав по собі навіть запаху озону. Я кинувся вперед, розриваючи власні м’язи об ланцюги, мої пальці ледь торкнулися краю її мантії... і вхопили лише холодне повітря. Портал закрився. Галявина занурилася в абсолютну, мертву темряву. Я залишився один. Без її світла, без її дихання, без сенсу існувати. Безодня всередині мене, позбавлена її якоря, почала пожирати мене самого. Це було не просто поразок. Це був кінець усього.

 Селена 

Біль від розриву Резонансу був такий, ніби мені без наркозу ампутували частину душі. Коли ланцюги впилися в моє тіло, розриваючи наш зв'язок із Кайденом, я відчула, як світ навколо знебарвився. Срібне світло, яке щойно співало в моїх жилах, перетворилося на свинець. Я бачила його обличчя — спотворене люттю й розпачем, бачила, як він тягнеться до мене, і кожна клітина мого тіла кричала від потреби торкнутися його руки.

— Каю! — мій голос зірвався, коли холодна хватка Магістра Тіней потягла мене в нікуди.

Мить — і ліс зник. Замість м’якого моху під ногами була холодна, слизька підлога темниці в самому серці підземель Академії, про які я навіть не знала. Тут не було магії. Тут було лише забуття. Стіни, вкриті рунами приборкання, висмоктували з мене залишки тепла, які залишив Кайден на моїй шкірі. Я впала на коліна, обхопивши себе руками, намагаючись зберегти хоча б спогад про його запах, але «холодне залізо» на моїх зап'ястях працювало як ідеальний ластик.

Магістр Тіней стояв у дверях, його обличчя було приховане під маскою, але я відчувала його холодну, зміїну посмішку.

— Ти думала, що кохання може змінити порядок речей, Селено? — його голос звучав як шурхіт піску по труні.

— Ти просто дала нам важіль. Тепер, коли ти тут, твій дикий пес зробить усе, що ми накажемо. Або він прийде рятувати тебе і сам ступить у пастку, яка знищить Першоджерело разом із вами обома.

Я мовчала. У мене не було сил сперечатися. Всередині мене була лише величезна, чорна діра там, де раніше був він. Я відчувала, як моє джерело Світла повільно гасне без його темряви, що давала мені глибину. Це була ідеальна трагедія: ми стали занадто сильними разом, і тепер наша слабкість була в тому, що ми не могли існувати нарізно. Я дивилася на холодний камінь підлоги і розуміла — це не просто полон. Це підготовка до страти всього, у що ми вірили. Я була одна. І вперше в житті я не знала, чи зможе Світло вижити без своєї Тіні.

                                                                       * * *           

             Вітаю вас! Оновлення виходитимуть щодня, тому не загубіть цю історію серед інших -                           підпишиться на мене, додайте у бібліотеку і дайте знати сердечком❤️, що вона варта того.Дякую                                                                   Вам любі читачі))))