Розділ дев'ятий

Оце так.

Елла поглянула навколо себе і зрозуміла, що очі оточуючих жінок знову прикуті до неї - та до принца Едгара, котрий все ще стояв поряд із простягнутою у запрошенні рукою. 

Отримати запрошення на танець від обох принців королівства в одень день - ну чим не чудасія? Що ще запропонує сьогодняшній день?

Дівчина майже нечутно зітхнула і простягла руку принцеві із ввічливою посмішкою; він був правий, їй не стало духу відмовити йому привселюдно. До того ж, Еллі було дуже цікаво, чому принц Едгар цілеспрямовано переслідував незнайомку з півночі та що викликало розчарування у його очах. 

Заграла музика і хлопець повів Еллу у танку на середину кімнати, при цьому дівчина помітила декілька грубих помилок у його танцювальних рухах - від таких помилок тітонька Феліція застерігала щонайперше. Коли вони закінчили маневрування та могли більш-менш спокійно танцювати в оточенні інших пар, він почав розмову:

- Вибачте, будь ласка, що я використав свій статус для того, щоб вплинути на вас: адже ви хотіли відпочивати, а не танцювати. Але у мене є поважна причина.

- Дійсно? - Еллині брови мимоволі стрибули вгору. 

- Так, - принц стримано посміхнувся. - Це не найкраща причина, але яка вже є. Розумієте, здалеку ви дуже схожі на дівчину, котру я не бачив вже дуже довгий час… навіть зблизька ви схожі на неї. Вона теж з півночі і обожнювала саме такий фасон і колір традиційних суконь. Я побачив вас і на хвильку повірив, що знов бачу її.

- О, - тільки й змогла вимовити Елла. Раптово у дівчини виникло стільки питань, котрі вона не зможе задати принцеві не розкриваючи сутність своєї ілюзії, що голова пішла обертом. Яка ймовірність, що Еллина підсвідомість обере подобу дівчини, котру випадково впізнає один із принців?

- А коли я зрозумів, що помилився, то трохи засмутився, хоча мій розум знав, що вона навряд буде тут.

- Що з нею сталося? - несподівано для себе запитала Елла.

- Сталося? - цього разу здивувався принц. - Чому ви вважаєте, що з нею щось сталося?

- Не знаю, але чомусь з вашого тону мені так здалося.

- Ні, з нею нічого не сталося, принаймі, я про це не знаю. Вона мала залишити столицю… з політичних міркувань. 

Ця відповідь нічого не пояснила Еллі, тому що “політичні міркування” означало банальне “я не хочу обговорювати деталі”. 

- І ви, як член королівської родини, не змогли вплинути на ці… політичні міркування? 

В очах принца спалахнув вогонь гніву і на мить Елла навіть злякалася його бурхливої реакції. В наступну мить гнів змінився на смуток, а потім - на сумну посмішку:

- Нажаль, деякі речі не під силу навіть членам королівської родини.

- Вибачте, я не хотіла вас засмутити.

- Ні, ні, я сам почав про це говорити, ви тут ні до чого. Вибачте.

- Не вибачайтеся.

- До речі, ми порушили етикет, адже я мав відрекомендуватися перед тим, як розводити теревені, чи не так? - Хлопець сказав це настільки комічно і з таким кумедним виразом обличчя, що Елла мимоволі розсміялася. - Думаю, ви бачите, що танцюєте з молодшим сином короля принцом Едгаром, котрий на три роки молодший старшого принца, тому має 18 років. 

- Ека, двадцять один рік, дівиця, - Елла вже звикла називатися чужим ім’ям і робила це невимушено. 

- Цікаво, - мовив він з посмішкою. - Її теж звали Ека. Можливо, це доля, що ми в вами зустрілися?

Тільки цього Еллі не вистачало - більшої кількості збігів обставин. 

- Ні, це просто дуже поширене ім’я на півночі, - відповіла дівчина.

- Може ви все-таки маєте зв’язок з родиною Лорда Легге? Ви надто схожі на Еку, яку знав я.

- Запевняю вас, це випадковість. Моя родина не має відношення до родини Лорда Легге. 

Елла була певна, що принц хотів запитати про титул її родини, але в останню мить стримався - бо це було б неввічливо - і змінив тему розмови після невеликої мовчазної паузи. 

- Вам подобається наше місто? Адже тут все інакше, ніж на півночі.

- Я тут всього тиждень, - Елла вирішила більше говорити, щоб не давати співрозмовнику приводу задавати непотрібні питання, - і бачила небагато, але за першими враженнями місто мені сподобалося. Можливо воно мені сподобається ще більше, коли королівський бал мине і на вулицях стане більш спокійно. 

- На ваш смак тут надто гамірливо?

- Так, - відповіла Елла. - Я б сказала, що навкруги забагато напруги, навіть у цій кімнаті. 

- Забагато напруги, - повторив принц задумливо. - Це дуже проникливе спостереження.

- Всі навколо вдають, що вони тут задля того, щоб розважатися. А найскладніше, мабуть, сьогодні бути вашим старшим братом. 

- Чому? - принц Едгар здивовано подивився на Еллу і заплутався у своїх ногах, через що дівчина мало не впала. - О, вибачте, сьогодні я не дуже зграбний у танцях. 

- Нічого страшного, я теж не найкраща партнерка, - почала заспокоювати хлопця Елла. - Вже встигла протанцювати по черевиках мінімум двох чоловіків. 

- Я з чоловіками сьогодні не танцював, проте вечір ще не скінчився.

Вони вдвох весело розсміялися і дівчина відчула симпатію до свого партнера з танцю: те, що принц теж може бути незграбою, робило його трохи ближчим до таких звичайних людей, як Елла. ДІвчина згадала, як Саллі розповідала, що молодший принц (на відміну від старшого) не мав хисту до фехтування, завжди тримався привітно з іншими хлопцями під час занять. Її попереднє спілкування з принцем Едвардом виявило, що він полюбляв грубі ремарки та не переймався через свою неввічливість. Два брати, а такі різні; навіть їх зовнішність відрізнялася разюче. Високий, на голову вище Елли, із вугільно-чорним волоссям і темними очима, худорлявий Едгар був майже протилежністю Едварда, котрий мав міцну будову тіла, зріст як у Елли на високих підборах, біляве волосся і сині очі.