Молода, прекрасна і ще мить тому абсолютна щаслива, такою була Івонн - нова леді Сент-Клер.
- Що ви сказали, Марграйв?
- Прибула ваша бабуся, міледі. Місс Джойк, - поважно відповів дворецький.
- Вона мені не бабуся! – перелякано заперечила Івонн. – Точніше, двоюрідна бабуся.
- Ми оселили місс Джойк у Зелених покоях.
Івонн підскочила, позабувши про сніданок, який їй особисто приніс коханий чоловік.
- Навіщо ви це зробили?! – накинулася вона на дворецького. – Чи не можна було сказати, що нас немає вдома?
- Перепрошую, міледі. – Старий дворецький геть розгубився. – Мілорд сказав, що лише трагічний випадок не дав змоги вашій родині прибути на весілля. Тож я вирішив, що ви зрадієте родичці.
Івонн закусила губу, щоб не накинутися на слугу з дивними для нього докорами. Не могла ж вона так просто признатися, що збрехала. І брехала від самого початку!
- До того ж місс Джойк прибула ще вночі. Я ніяк не міг відмовити літній пані у прихистку.
- Я розумію, Марграйв, - Івонн відвернулася до вікна. – Дякую за звістку. Можете йти.
- Ще раз перепрошую.
Двері тихо зачинилися, і тільки тоді Івонн дозволила собі вголос застогнати. Джой Джойк! Це повна катастрофа. Схоже, її, Івонн, шлюб не протримається навіть трьох днів. Кевін розлучиться з нею сьогодні ж, як тільки дізнається, що вона від нього приховала!
Відредаговано: 07.11.2023