Рим. Відпочинок. Нічого не загрожувала життю. Але в один момент перевернув її життя.
Ксюша яка закінчила школу і не знала куди їй податися був великий вибір, але їй хотілось чогось особливого. Це все вона розповідала своїй тітці Маші від якої надіялась почути якусь пораду.
-Маша я вже не знаю що мені робити- на мить дівчина замовчала- і кулінарія, і акторство, і можливо навіть напрямок краси.
-Ксю не знаю, але ти можеш приїхати до нас з Алексом, відпочити тут та подумати, а якщо захочеш піти в сферу краси зможеш тут вивчитись і я візьму тебе до себе в салон- не задумуючись вимовила та.
- я навіть не знаю, що сказати- радісним голосом промовила- я вже збираю речі
- Це звісно добре, але треба поговорити з твоїми батьками на рахунок перельоту і усіх інших формальностей, але я візьму це на себе- також радісним голосом мовила та.
Але Ксеня вже не слухала Машу, а бігала по кімнаті знаходила необхідні речі та діставала чемодани.
Мама з тато звісно не хотіли відпускати доньку закордон хоча і до тітки. Молодший брат радів, але все одно мав і трохи суму , що сестра їде. Докупивши все необхідне з речей вона доскладала чемодани. Друзі влаштували бунт не хотівши відпускати подругу в їхне останнє спільне літо тому влаштували вечірку.
На вечірку дівчина одягла виного кольору облягаючю сукню нафарбувала червоним кольором пухлі губи підвела чорним олівцем темно зелені очі і трохи підмалювала консилером синці під очима волосся в мене довге кучеряве шоколадного відтінку тому я просто його розпустила. Прощальна вечірка пройшла весело з танцями та іншими веселощами. На ранок Ксенія зразу відчула наслідки вчорашньої вечірки. Але не зважаючи на біль встала і почала збиратися тому що вже вечері в неї літак до Неаполю в якому її чекатиме тітка з її хлопцем Алексом.
Аеропорт:
-Ти взяла паспорт?-запитала мама
-Так я все мамо не хвилюйся- відповіла Ксенія
-Ми проведемо тебе до реєстрації далі ти сама нам потрібно ще заскочити до родичів поки ми тут. Ти доросла дівчинка справишся- сказав тато.
Після цього вони обійнялися попрощалися і ксенія потягла свої чемодани до місця прийняття багажу.
-Перезвониш коли доберешся- кричала в слід донці мама
Вона хвилювалась і не хотіла відпускати свою дитину до Маші бо вона була веселою і без відповідльною. Маша була двадцяти дев’ятирічною молодшою сестрою мами Ксю. Завжди весела любитильниця клубів і голосних вечірок на яких і познайомилась з своїм Алексом тридцяти однирічним гарячим італійцем з накаченим гарним тілом, чорним волоссям, зеленими очами і непоганими статками. Летіти всього дві годити тому політ пройшов добре.
Вийшовши з літаку я пішла забирати багаж і вирішувати формальності добре що я добре володію італійською мабуть навіть не відлічити що я українка. Я забрала багаж і направилась на вихід, але не звідки на мене налетів чоловік.
- Чорт під ноги не вчили дивитися.
- Ні – сказав не знайомець подарувавши мені свою дурну посмішку і пішов далі
- Козел – сказала я собі під ніс і поспішила на вихід.
Я трохи хвилювалась бо Алекса бачила в живу тільки моя бабуся, а я та мої рідні ніколи. Бабуся була не дуже рада такому затю, але чому не пояснила. Ось зараз я його і побачу.
- Ксюша – кричала Маша бігши на мене з обіймами- я така рада тебе бачити.
- Ти не повіриш яка рада я – сказала Ксю.
Позаду неї стояв Алекс це я зрозуміла тому що пару разів бачила його коли ми зізвонювались по відео-зв’язку.
- Привіт – сказав мені Алекс подарувавши привітну посмішку.
- Привіт - сказала я і відповіла йому на посмішку.
- Давай валізи – сказав Алекс і забрав валізи – ходімо вже вдома поговорите.
#3984 в Любовні романи
#1861 в Сучасний любовний роман
#1036 в Жіночий роман
Відредаговано: 17.10.2024