Розділ 20 Вечірній стрій

Розділ 20: «Вечірній стрій» Сем усе обдумував і зважував свої вчинки. Ким він був? Звичайною людиною, яка хотіла жити, триматися на плаву, а тепер опинилася в «Чорній скелі». Все закрутилося в голові так, що він не помітив, як продзвенів черговий дзвінок — час вечері. — Досить вам байдикувати! — закричав наглядач. Із сусідньої камери хтось вигукнув: — А ми тут сидимо в цьому прекрасному місці й думаємо, як нам тепло і затишно! Ліве крило вибухнуло реготом. — Досить іржати! — гаркнув наглядач. — Відправлю в цирк — будете розважати місцевих мавп. Шикуйтеся в шеренгу! Ув'язнені виходили з камер — хто повільно, хто швидко. Сем став серед співкамерників. — Усе, спускайтеся вниз і без шуму! — командував наглядач. Старий Джордж крокував попереду. Він працював усе життя, і хоча не виблискував розумом, був міцний, як залізобетон. 58 років — і все ще тримався на «Чорній скелі». Наглядачі повели колону до їдальні. В голові Сема крутилася одна думка: як потрапити до Тоні Лучано? Чим можна його зацікавити? Може, обмін інформацією заради захисту сім'ї? Але чи знає Мішель, де він зараз? — Про що думаєш? — перебив його Джон. — Та так, про своє, — відповів Сем. — Думаєш, що принести Майклу? — Джон примружився. Сем подивився на нього серйозно: — А що я повинен принести? — За столом я тобі все розповідав, які тут правила, — тихо сказав Джон. — Давайте, проходьте далі, не закривайте прохід біля дверей! — крикнув наглядач, коли ув'язнені увійшли до їдальні.