Рік не встиг захистити Кейт. Того ж вечора, коли він повертався до своєї квартири, дзвінок від Франко розірвав тишу. На іншому кінці лінії посмішка боса відчувалася навіть через телефон.
– Ми вже подбали про твою проблему, Ріку, – сказав він спокійно. – Її немає вдома. Якщо хочеш, щоб вона залишилася живою, у мене для тебе останнє завдання.
Рік стискав телефон, його серце калатало.
– Що ти хочеш?
– Твій брат, – відповів Франко. – Він порушив наші правила, злив інформацію поліції. Позбудься його, і ти отримаєш свою дівчину назад.
Рік застиг. Його брат, Алекс, був для нього родиною, що залишилася після смерті їхньої матері. Алекс завжди був протилежністю Ріку – добрий, чесний, захисник. І зараз Рік мав вирішити, чиє життя важливіше.
– Дай мені час, – прохрипів він.
– У тебе 24 години, Ріку. Тік-так.
Франко поклав слухавку.