Розділ 7

- Вінс запросив тебе на побачення? - вираз обличчя Терези був приблизно схожим на мій вчорашній - Очманіти можна!

Хтось зі студентів обернувся у нашу сторону, адже подруга закричала мало не на всю їдальню. Хотілося її вдарити чимось, щоб вона замовкла і не привертала до нас зайвої уваги. Бо я таке не люблю.

- Тихіше! Так, запросив мене на побачення - я досі перебуваю в легкому шоці від того, що трапилося минулого вечора. 

- Ти ж погодилася? 

- Ні, я відмовилася і виставила його за двері. У прямому сенсі цього слова - хоча зробити це було не так легко. Хтось надто сильно пручався і ніяк не хотів покидати зону мого комфорту. 

- Cподіваюся, що це жарт, бо, якщо ні, то я не розумію тебе. Як можна було відмовити такому гарячому чоловікові? 

- Дуже легко. Вінс не вселяє в мене довіри. Тим паче, я впевнена, що це його чергове кепкування з мене. 

- З чого ти це взяла?

- Сама подумай. Між нами надзвичайно велика різниця у віці, соціальна прірва, а також відсутність банальних спільних інтересів. Як думаєш, крім того, щоб переспати, що ще ми можемо зробити на побаченні?

- Наприклад, більше дізнатися інформації один про одного. Можливо ти не в курсі, але інколи, щоб з кимось знайти спільну мову варто хоч трохи поговорити і бажано ротом. 

- Щось я не пам’ятаю, щоб твоя історія з Еваном почалася зі світської бесіди.

- Ну так ти не я, а Вінс не Еван. Вам не обов’язково йти по нашому шляху. 

- Байдуже. Я все одно не хочу з ним зустрічатися. Мені некомфортно у присутності Вінса.

- Тобі справді некомфортно? Чи у глибині розумієш, що він тобі сподобався і саме тому ти так ніяковієш поруч з ним. Подумай про це, Ванессо. 

***

13:45

Мафіозі від Ванесси:

Доброго дня. Ваш портрет готовий. Можу надіслати його доставкою, скажіть тільки на яку адресу. 

Повідомлення від Ванесси для мене стало приємною несподіванкою. Минуло три дні з нашої останньої зустрічі, під час якої мене безцеремонно вигнали. Я навіть не думав, що дівчина так бурхливо відреагує на мою пропозицію. Так, можливо, це було сказано в не надто романтичній обстановці, але принаймні я був щирим. 

13:56

Ванессі від Мафіозі:

Доставка мені не підходить. Хочу оцінити роботу і в разі чого вказати на моменти, які потрібно переробити. Тим паче, мені потрібно розплатитися з тобою за роботу)

На відповідь довелося зачекати. Ванесса декілька разів набирала текст, а потім його стирала. Мені ж було цікаво просто спостерігати за нашим чатом. 

14:29

Мафіозі від Ванесси:

*прикріплена світлина*

* номер банківського рахунку*

Якщо є зауваження до роботи, то пишіть. Якщо ні, то я очікуватиму переказу коштів. 

Невже вона справді думає, що все так легко буде? Я ж з принципу не буду погоджуватися на такий варіант. Картина - це тільки привід. Мені ж хочеться побачити саму Ванессу і я отримаю те, що бажаю. По-іншому просто не може бути.

14:30

Ванессі від Мафіозі:

*Адреса*. Чекаю особистого візиту з портретом, якщо хочеш отримати свої гроші ;)

***

- Козел!

Мені довелося їхати на метро з двома пересадками, перш ніж я опинилася перед входом в казино. Мало того, що я стою з метровою картиною в руках, так щей не можу зателефонувати її власнику, адже мій телефон розрядився.

- Аааа! - я закричала в голос з розрахунком, що мені зараз байдуже на думку людей. 

- Міс, вам допомогти? - мене гукає один з охоронців, що вже не першу хвилину має змогу спостерігати за моїми потугами потрапити до клятого клубу. 

- Не знаю чи ви зможете. Мені потрібно знайти одного павича, який величає себе Вінсом, щоб віддати йому картину  -  охоронець посміхнувся і кивнув своєму колезі. 

- Проведи дівчину до кабінета Боса.

Прокляття, це щей казино Вінса. А я при персоналі назвала його павичем. От незручно…

Щоб потрапити до кабінету мафіозі довелося пройти крізь весь зал. Те, що я не вписалася у його інтер’єр - це м’яко сказано. Судячи по обстановці та відвідувачах тут надто дорого і пафосно. Я навіть зловила на собі кілька поглядів, в яких відчувалося презирство. Ну звичайно, доки дівчата сиділи в дорогому дизайнерскому взутті, я йшла в своїх улюблених конверсах, які пережили і Рим, і Крим, і мідні труби. Куди мені до них…

Ось і ще один аргумент чому я правильно зробила, що відмовила у побаченні. Я не під стать Вінсу і це не можна ігнорувати. Навіть, якщо у глибині душі хочеться...