Розділ 1

- Вінс, ми вирішили питання японців. Останні штрихи і наша співпраця завершиться.

- Ну нарешті! У мене така головна біль від них – я з полегшенням відкидаюся на спинку шкіряного крісла і втомлено починаю терти скроні – Наступного разу нагадай мені, щоб ми з ними більше не працювали.  

Скільки клопоту було від цієї угоди. Мало того, що вони нас не попередили про можливе підводне каміння, то ще й палиці вставляли в колеса. Я не можу працювати, коли наді мною такий контроль. Це зумовлює рамки, які мене дратують. Єдина причина, по якій ця співпраця відбулася – те, що за допомогою до нас звернувся один з найвпливовіших японських синдикатів, який за інсайдерською інформацією належить верхівці Якудзи. Відмовити не було можливості. 

Нам потрібно було у короткі строки допомогти з відмиванням грошей, які були отримані за продаж зброї. Ніби все о’кей і для нас це не проблема. Та тільки, якщо б це було на території США, де я знаю кожну шпаринку. Замовлення прийшло з Токіо, а тому потрібно було враховувати і законодавство Японії. Моїм людям довелося добряче спітніти, щоб знайти найоптимальніший варіант. 

За основу ми взяли нашу стару добру схему, яка ніколи не підводила. Товар умовного підприємства видається на експорт трьом компаніям у США. Умови зовнішньоекономічного контракту вказують, що розрахунок за поставку повинен відбутися сумами, що вказані в товарних накладних, через визначені банки обидвох компаній у певній валюті розрахунку. По закону валюта має бути прописана “долари США” і сума, допустимо, дорівнює 10 мільйонам. Але ми вносимо зміни до договору і валюта в розрахунку з долара перетворюється в японські єни, які врази нижчі по курсу. Через це держава бачить не 10 млн $, а 10 млн єн, що дорівнює приблизно 74 тисячі доларів. Оподаткування стає зовсім іншим і плюс немає ніяких підозр у незаконній діяльності. Єдине, мова не йде про 10 мільйонів і навіть не про 100. 

Тому мої послуги вартують недешево, а авторитет давно поширюється не тільки на США, а й на весь світ. 

- Бос, ти ж знаєш, що ми не зможемо їм відмовити, навіть, якщо і захочемо. Надто вигідно вони нам платять, плюс надають свою протекцію. Завжди добре мати в союзниках когось з якудз. Не ясно, що буде завтра і чи не почнеться війна. 

- Я занадто старий для війни. У двадцять було багато завзяття боротися за місце під сонцем, у тридцять вісім мені хочеться посидіти в тіні. Нехай молодняк пробиває собі дорогу, а я нарешті отримаю свій спокій та відпочинок. 

- Не боїшся, що твою імперію зруйнують? Молодняк зараз дуже зухвалий. Йдуть по головах і забувають про кодекс честі. Зараз Бостон під нами, але з твоєю філософією, він може опинитися під кимось іншим. 

- Ну хай спробують зруйнувати. Можливо я і втомився, але в мене є ви. У шахах короля захищають пішаки, адже без нього гра буде завершена. Тому, якщо хочете бути під сонцем, раджу берегти імперію. Не всі такі лояльні правителі, як я.

- Можливо, ти маєш рацію, але раджу цю філософію не сильно ширити в маси. Нашим не варто знати, що ти готуєшся до пенсії. Не всі такі віддані тобі, як я - це правда. Саме тому Фред моя права рука, а я маю кульове поранення в стегно за його порятунок. Дванадцять років дружби далися в знаки. Він єдина людина, якій довіряю і можу показати спину. Для решти я завжди тримаю на поготові пістолет. У нашому бізнесі - це норма.

- Так, ти мене заговорив - погляд падає на циферблат платинового Ролексу - Мене чекає Еван з новим ескізом. 

- Чергове тату? - кивнувши у відповідь я потягнувся за чорним пальто - І який привід для цього? 

Тату я роблю тільки у зв’язку з якоюсь значущою подією, щоб назавжди закарбувати її у своїй голові. Беззмістовні малюнки мене ніколи не цікавили.

- Plaza Hotel & Casino десять років. Це моє дітище та відрада для душі. Еван спеціально підготував для мене справжнісінький ексклюзив. 

***

- Ти запізнилася! - Еван зустрічає мене схрестивши руки на грудях.

- Пробач, пробач, пробач… - я тараторю і водночас намагаюся віддихатися, адже одну зупинку довелося пробігти. Ніби живу в Бостоні не перший рік, а досі інколи можу сплутати автобуси. Дурнуватий топографічний кретинізм. 

- Коли я погодився тебе взяти до себе на роботу, то очікував більшої дисципліни. Тереза описувала тебе, як найвідповідальнішу та найстараннішу людину. Де то все? Я вже збився з ліку твоїх запізнень - на почуте я тільки закочую очі. 

Насправді, Еван дуже добрий хлопець, який любить побурчати для прапорця. У його нотаціях немає ні краплини злості або докору. Мені пощастило, що саме він є власником тату-салону, а інакше, я б вилетіла звідси, як корок з-під шампанського. 

- Це востаннє, обіцяю - для переконливості я навіть киваю головою і роблю щенячий погляд. 

- Дурне дівчисько, коли ти тільки ходила під стіл пішки, я вже забивав половину свого району. Невже ти думаєш, що я повірю в твою обіцянку? 

- Може і не повіриш. Тоді я буду сподіваюся, що в силу віку ти просто її забудеш. 

- Так, обмін люб’язностями закінчений. Біжи переодягатися у форму і за роботу. З хвилини на хвилину буде vip-клієнт, а я витрачаю свій дорогоцінний час на балачки з тобою. 

- Так точно, сер! - я віддаю честь і біжу в кімнату персоналу, щоб привести себе у відповідний вигляд.