Купуючи квитки на фільм, ми з Регіною озирались на всі боки, щоб не попастися на очі Кірі.
- Давай ще попкорн візьмемо. Я від хвилювання вже їсти хочу, - промовила Регіна, підійшовши ближче до мене.
Взявши попкорн і напої, ми з Регіною непомітно для Кіри прослизнули в зал і зайняли свої місця.
Щойно я сів, як у мене задзвонив телефон. Поглянувши на екран, я побачив, що це Вероніка.
Повагавшись кілька секунд, я відключив телефон і заховав його в кишеню.
Поглянувши на Регіну, яка намагалась непомітно поглянути на Кіру і її хлопця, я посміхнувся.
Нехай минуле залишається в минулому, бо моє теперішнє і майбутнє мене повністю влаштовувало.
Де я ще знайду таку шалену, винахідливу і надзвичайну дівчину? Я дуже підозрював, що іншої такої точно немає.
- Я вже сто років в кіно не ходив, - промовив я, роззираючись довкола.
- Я тільки з Кірою якось на днях ходила, а так теж забулась, коли була в кінотеатрі, - відповіла Регіна, мило посміхнувшись.
Роздивившись довкола, я помітив, що в залі дуже багато парочок і посміхнувся.
Одразу пригадалось мої п'ятнадцять років і перше побачення зі своєю однокласницею.
Почалася якась романтична молодіжна комедія, яку Регіна дивилася із великим задоволенням.
А я дивився на неї і милувався. Здавалося, що зараз я навіть відчував себе молодшим.
В якийсь момент я обійняв її, пояснивши, що так треба, щоб не надто вирізнятися, бо навкруги самі парочки.
Коли фільм закінчився, ми вирішили дочекатися, щоб Кіра з Вадимом вийшли із залу, а тоді непомітно вислизнути слідом за ними.
- Регіно, здається Кіра нас помітила і дивиться в наш бік, - збрехав я, обійнявши її міцніше і поцілувавши в губи.
Вперше в житті у мене так знесло дах від звичайного поцілунку.
- Це щоб Кіра нас не впізнала? - посміхнувшись, поцікавилась Регіна.
- Якщо чесно, то це був мій хитрий план, щоб поцілувати тебе, - усміхнувшись, зізнався я.
- Мені сподобався твій план. Можемо повторити, - промовила Регіна, обійнявши мене за шию.
Схоже, що сьогодні перше побачення було не лише у Кіри з Вадимом, а й у нас з Регіною.