Сьогодні, збираючись до школи, я хвилювалась, як ніколи. Регіна метушилася і докладала купу зусиль, щоб допомогти мені зустрічатися з Вадимом і це було дуже мило і класно.
Але я боялася, що все зіпсую і план моєї мачухи не спрацює, а мені дуже не хотілось її засмучувати.
- Не хвилюйся, Сонечко, ти найкраща дівчинка в світі. Пам'ятай про це, - промовила Регіна, обіймаючи мене на прощання.
Не встигла я приїхати до школи, як мене біля входу зустріли троє хлопців, яких найняла Регіна.
Вони поводилися дуже мило. Хтось з них відкрив мені двері, хтось взявся нести мою сумку, а найбільш говіркий серед них навіть зробив мені комплімент, сказавши, що я дуже гарно виглядаю.
Звісно, що він сказав це, бо Регіна заплатила йому, але мені все одно було приємно, бо компліментами хлопці ніколи мене не балували.
Йдучи коридором до класу, де у нас мав проходити перший урок, я почувалася справжньою королевою, бо хлопці супроводжували мене.
Інші дівчата мало шиї собі не поскручували, дивлячись на все це. Мені подобалась така загальна увага і дівчача заздрість. Навіть, якщо з Вадимом нічого не вийде, я скажу Регіні, що вона не дарма витратила гроші.
Цілий день мої найняті кавалери ходили за мною, мов прив'язані. І не просто ходили, а хвалили мене, веселили і по черзі носили мою сумку.
Хоча Регіна казала мені не зиркати на Вадика, але я все ж не втрималась і кілька разів поглянула на нього.
І один раз ми з ним зустрілись поглядами. Від неочікуваності я мало не зойкнула і одразу зашарілась.
Йой! А якщо Вадим зрозуміє, що я насправді до нього відчуваю? Перейматись через це у мене не було часу, бо, так званні, кавалери постійно вимагали моєї уваги.
Здавалося, що вони навіть почали змагатися за неї. Кожен з них щось мені розповідав, робив компліменти або про щось запитував.
На одному з уроків після великої перерви, я поглянула у вікно і побачила там тата, свою мачуха і навіть Баксика.
Йой! Поява тата в школі дуже мене занепокоїла, бо точно знала, що наш з Регіною план він не схвалить.
Я вже навіть почала собі уявляти, як він відчитує нас з Мачухою за таку зухвалу самодіяльність, але вчителька історії відволікла мою увагу.
Коли закінчився останній урок, на мене вже чекали хлопці, щоб провести до машини.
З такою кількістю уваги я почувалася справжньою зіркою. Особливо мені подобалося спостерігати за реакцією деяких моїх однокласниць, що мало не зеленіли від злості.
Прямуючи до машини, що вже чекала на мене на парковці біля школи, я побачила, як Вадим сварився зі своєю дівчиною.
Звісно, що я хотіла довше за цим поспостерігати, щоб зрозуміти, що відбувається, але не хотіла привертати до себе зайвої уваги.
Попрощавшись з хлопцями, я сіла в машину і побачила там свою дуже задоволена мачуху.
Дуже скоро я дізналась, що це через неї Валик посварився зі своєю подружкою.
Моя мачуха - справжній генератор ідей. Взяла і найняла якогось красунчика, щоб він підійшов додівчини Вадима і почав при ньому стверджувати, що вони вже давно разом і кохають одне одного.
- Кіро, ти б бачила її обличчя! Її аж перекосило від злості, - захоплено промовила Регіна.
- Але якось трохи неправильно...
- Які там неправильно? Кіро, вона зовсім не кохала Вадима. Цій дівчині просто подобалося тримати його біля себе. Та й він не був з нею щасливим. Вони і самі б з дня на день розбіглися б. Я тільки пришвидшила цей момент, - впевнено заявила моя мачуха