Судячи з поведінки Регіни в школі, вона точно щось задумала. Але що і навіщо? Це непокоїло мене найбільше.
Поки я знаходився в засаді, тобто ховався, то за деревами, то за фонтаном, а то за якимось пам'ятником, Регіна про щось домовилася з якимось рудим старшокласникам і навіть дала йому гроші.
Неочікувано мене хтось смикнув за калошову. Побачивши Бакса з напівпорожньою пачкою печива в зубах, я посміхнувся.
Малий потерся головою мені об ногу, вимагаючи уваги. Я присів і взяв єнота на руки, почухавши його за вухом.
- Баксе, ми зараз з тобою сидимо в засаді, тобто ховаємося від твоєї господині і намагаємося дізнатися, що вона задумала.
Пухнастий малюк їв печиво, сидячи у мене на руках і так уважно дивився на мене, наче розумів кожне моє слово.
Я бачив, як Регіна нетерпляче поглядала на двері школи і розумів, що вона на когось чекає. Коли з'явився той самий рудий, з яким вона про щось домовлялась, Баксик неочікувано заскочив у мене з рук і помчав туди, де на лавці сиділа Регіна.
Трясця! Цей малий паскудник зараз точно мене здасть і зіпсує мій чудовий план.
Але Бакс, схоже, вирішив, що печива йому було мало і провернув свій улюблений трюк з телефоном рудого.
Зазвичай вдома Бакс мав звичку красти телефони у всіх, хто жив чи працював у нас. Забрати його назад можна було лише пригостивши цього хвостатого хитрюгу чимось смачненьким.
От і зараз він вихопив телефон і помчав з ним до мене. Якщо мені пощастить домовитися з Баксом, то я зможу дізнатися про те, що ж задумала моя фіктивна дружина.
- Баксику, маленький... Ти такий гарний, пухнастий... Йди до мене, хлопчику... Йди... Дай мені телефон, а я куплю тобі багато смаколиків, - намагався я вмовити єнота, обережно підходячи ближче до нього.
- Бакс! Негайно віддай мені телефон! Бо ти у мене сьогодні точно отримаєш на горіхи і залишишся без смаколиків, - кричала Регіна, наближаючись до нас.
Тут я зрозумів, що вся моя конспірація і таємничість накрилися мідним тазом.
А якщо так, то я маю першим заволодіти цим телефоном.
- Баксику, йди до мене, малий... Я заховаю тебе від твоє господині, а вдома ще й пограюсь з тобою. А ти даси мені цей телефончик.
- Артеме?! Що ти тут робиш?! - почувся здивований голос моєї фіктивної дружини.