38 Регіна

Увечері ми з Кірою влаштувалися на дивані у вітальні з величезною мискою попкорну, обидві у піжамах. Атмосфера була така, ніби ми збиралися дивитися мелодраму, а не складати хитрий план по підкоренню серця Вадима.

Я серйозно підготувалась, тому на журнальному столику лежав мій ноутбук, блокнот і гроші.

- Регіно, а це що? - Кіра кивнула на гроші.

- Бюджет операції.

- Яка ще операція?

- "Ревнощі", люба. Ти і так у нас красуня, а після салону виглядаєш просто неймовірно. Ми зробимо тебе популярною і змусимо Вадима ревнувати.

Я розгорнула блокнот, де красивим почерком написала, "Масовка. Три хлопці. Симпатичні, спортивні. Без шкідливих звичок".

- Ти збираєшся... найняти хлопців? - шоковано поцікавилася Кіра.

- Не просто хлопців. Масовку! Вони будуть крутитися навколо тебе: носитимуть твій рюкзак, сміятимуться з твоїх жартів і дивитимуться на тебе так, ніби ти найкраща дівчина на планеті.

- У мене не буває несмішних жартів.

- Ось і чудово! Значить, вони не прикидатимуться, а просто сміятимуться на повну.

Кіра відкрила рота, а потім взяла жменю попкорну, щоб хоч чимось себе зайняти.

- Тобто оці гроші ти приготувала для них?

- Так, спеціально підготувала готівку, щоб легше домовитися. Будемо вважати це витратами на твоє виховання. - Я посміхнулася найчеснішою з усіх своїх посмішок.

- Тато тебе приб'є. Такий план з підкупом хлопців йому точно не сподобається. Дуже він у нас чесний.

- Якщо він ні про що не дізнається, то все буде добре. А ми йому нічого не скажемо.

Я взялася складати правила для масовки. Писала у блокнот і вголос зачитувала, щоб Кіра оцінила:

- Правило перше: хлопці не торкаються тебе без дозволу. Правило друге: дивляться на тебе закоханими очима. Правило третє: сміються тільки там, де потрібно. І правило четверте...

Я не договорила, бо помітила що зі столу зникли гроші, які я завбачливо приготувала для нашого плану. Ми з Кірою перекинулися і подивилися на підлогу.

З-під дивана визирнула чорна маска, а в чорних лапках була затиснуті наші купюри. Бакс дивився на нас і готувався драпанути.

- Бакс! - хором скрикнули ми.

Єнот кліпнув очима, схопив гроші обома лапками, ніби то була його законна здобич, і перекотився під журнальний столик. Звідти він вистрибнув з іншого боку, перелетів через подушки, збив склянку з соком і понісся у бік коридору.

- Лови його! - заволала я.

- Це ж твій єнот!

- Це наш спільний бюджет для операції " Масовка"!

Я зістрибнула з дивана, зачепила ногою миску з попкорном і з гучним вигуком "Ай!" полетіла на підлогу. Кіра регочучи кинулася наздоганяти Бакса, але хитрий паскудник завжди був на крок попереду.

Він ковзнув під крісло, вискочив з-за торшера, пробіг по спинці дивана, потоптався по моїй голові і зник за дверима.

Я лежала на підлозі в попкорні, з розтріпаним волоссям, і дивилася в стелю.

- У мене була така гарна зачіска, - сумно зітхнула я.

- Вона ще тримається, - втішила мене Кіра, витираючи сльози від сміху.

Лаючись на всі боки, я піднялась на ноги і кинулася ловити дрібного негідника. Він знайшовся у їдальні. Сидів посеред кімнати і перебирав наші гроші.

- Віддай, - сказала я суворим голосом.

Бакс відвернувся.

- Я куплю тобі печиво.

Бакс замислено нахилив голову.

- З шоколадом.

Єнот зітхнув так, наче погодився на кабальні умови, і неохоче вручив мені гроші. Вони були добряче зім'яті, але хоча б цілі.

Коли я повернулась у вітальню, ми з Кірою  знову взялися за наш хитрий план.

Саме в цю мить двері вітальні відчинилися.

- Чим ви тут займаєтесь? - поцікавився мій бос, роздивляючись нас.

Артем стояв на порозі, ще в піджаку, зі стомленим обличчям і ключами в руці. Він оглянув вітальню: перекинута миска, попкорн по всій підлозі, пролитий сік, Кіра, що сидить на підлозі і ледве дихає від сміху, і я, розтріпана, зате з грішми в руках.

Ми з Кірою перезирнулися.

- Серйозна дівчача розмова! - випалили ми разом.

Артем здивовано підняв одну брову.

- Серйозна розмова?

- Саме так, - з гідністю кивнула я. 

- Ага, тату, - квапливо підхопила Кіра. - Ми тут обговорюємо... жіночі питання. Дуже особисті.

- І дуже серйозні, - додала я. - Тобі краще піти.

- Може, я порадити щось можу? - запитав Артем.

- Ти - не дівчина і тобі нас не зрозуміти, - відповіла я 

Артем перевів погляд з мене на Кіру і назад і важко зітхнув 

- Я піду до кабінету, - нарешті промовив він. - Але ви обидві поясните мені все пізніше.

- Обов'язково! - хором збрехали ми.

Щойно двері зачинилися, ми з Кірою впали на підлогу від сміху. Бакс, відчувши себе героєм дня, чинно сів між нами і почав вилизувати лапку.

- Ну що, - відсапуючись, промовила я. - Масовка затверджена?

- А давай. Гірше все одно не буде.