35 Артем

Після ранкових пригод з Регіною і Баксом я поїхав на роботу. Я запізнився на дві години і таке трапилося зі мною вперше.

Раніше ніхто в моєму домі не влаштовував гонок за єнотом і не лазив по деревах. З появою Регіни і Бакса в моєму житті додалося багато яскравих барв.

Мої підлеглі були дуже здивовані тим, що я запізнився, а мій замісник і хороший друг за сумісництвом, Максим, навіть поцікавився про те, що ж такого серйозного сталося.

- Максе, у одружених людей бувають дуже важливі справи вдома, - сміючись, відповів я.

- Це які такі справи? Дружина не випускала тебе з ліжка, - уточнив Максим, посміхаючись.

- Моя дружина ганялася по всьому будинку і навіть вибігла в сад, намагаючись спіймати свого єнота, який поцупив у неї трусики, - сміючись розказав я.

- І що спіймала цього пухнастого поціновувача жіночої білизни?

- Регіна дуже старалась навіть полізли за ним на дерево і мало не впала. Але Бакс проявив чоловічу солідарність і приніс свій трофей мені, - відповів я.

- Оце у тебе пригоди... Я навіть не можу собі все це уявити. А навіщо ти купив дружині єнота? Міг придбати кота чи собаку. Менше б проблем було.

- Я і не купував. Вона мені вже з єнотом дісталася, - посміхнувшись, відповів я.

- Да... Весело тобі... Нічого не скажеш.

- Що весело, то весело. Щодня якісь пригоди.

- Коли мені стане вже зовсім нудно, то я теж подумаю про шлюб, а поки мене цілком влаштовує холостяцьке життя.

Обговоривши з Максимом деякі робочі моменти, я з головою занурився у роботу.

Дорогою додому я вирішив заїхати до супермаркета і купити щось смачненьке для дівчат.

Згадавши про Бакса і його сьогоднішню витівку, я ще прихопив горішки і печиво для Бакса. Я вже встиг помітити, що єнот це дуже полюбляє, бо він частенько  приходить їсти все це до мене на ліжко і залишає там крихти.

Йому, звісно дають смаколики, але частіше він бере їх собі сам і тікає до мене в кімнату, щоб його там не впіймала Регіна і не сварилась.

Я дуже сильно підозрював, що за сьогоднішню витівку з трусиками, Регіна покарає його так, що мало не здасться, тому і вирішив потішити малого шибеника, коли ніхто не буде бачити.

Повернувшись додому, я побачив, що мої дівчата не лише встигли навести красу, з'їздивши до салону, а ще й зробити вафельний торт.

Регіна змінила свій зелений колір волосся на світло - русявий, а Кіра зробила стрижку, що дуже їй пасувала.

- Як тобі, Артеме? Правда, ми з Кірою красуні? - поцікавилася Регіна.

- Ви дуже гарні дівчата, - відповів я, посміхнувшись.

- Я ж казала, що татку сподобається! - радісно промовила Кіра.

- Йому пощастило, бо якби він нас не похвалив, то залишився б без торта, - сміючись, відповіла моя фіктивна дружина.

Ми всі разом повечеряли і попили чай з вафельним тортом. Мені вже давно не було так спокійно і комфортно вдома, як сьогодні.