28 Регіна

Владнавши все з Кірою, я видихнула з полегшенням. Коли дівчинка пішла до себе в кімнату, я вирішила розповісти своєму босу про те, що його донька все знає.

Я підійшла до дверей його кімнати і постукала. Мені ніхто не відповів. Поглянувши, на годинник, я вирішила, що ще надто рано, щоб Артем ліг спати і постукала ще раз, але вже голосніше, щоб він вже точно почув.

Наступної миті двері відчинилися і я мало не гепнулася на свою нещасну п'яту точку, яка постійно знаходить проблеми навіть там, де їх не мало б бути.

Мій бос, Артем Горський, стояв на порозі своєї кімнати в одному рушнику на бедрах і з голим торсом, з якого маленькими струмочками стікала вода.

Йой!!! Це триндець! Схоже, що я витягла свого фіктивного чоловіка прямісінько із душа.

Я так і заклякла на місці, уважно витріщаючись на нього і подумки рахуючи кубики преса.

- Регіно, ти щось хотіла? - поцікавився Горський.

О! Я багато чого хотіла навіть дуже багато, але в цей конкретний момент я згорала від сорому і незручності та найбільше хотіла провалитися крізь землю і чим глибше, тим краще.

- Так ... Я хотіла поговорити про твою доньку і це важливо, - отямившись відповіла я, намагаючись відвести погляд від цівки води, що стікала по торсу Артема і вже майже дісталась до рушника.

- Тоді краще зайди, бо кімната Кіри неподалік. Не вистачало ще, щоб вона щось зайве почула, - промовив Артем Горський, пропускаючи мене до себе в кімнату.

- Вона вже встигла почути зайве. Кіра підслухала нашу з тобою розмову на кухні і тепер знає всю правду про те, хто я насправді і для чого знаходжусь в цьому домі.

- Дідько! Треба на майбутнє бути обережнішими і обачнішими з розмовами. І як вона відреагувала на все це? - схвильовано промовив Артем.

- Спершу вона дуже образилася на мене, бо  вирішила, що я була добра до неї лише тому, що ти платиш мені гроші. Навіть не хотіла зі мною спілкуватися. Але на щастя, мені вдалося все владнати і зараз я у Кіри знаходжусь типу на випробовуваному терміні. Вона ще думає про те, чи варто мені довіряти, але при наймні ми з нею знову розмовляємо. І навіть плануємо завтра разом готувати десерт.

- Добре, що ти змогла владнати цю ситуацію, Регіно. Сподіваюсь, що скоро ви з Кірою все ж потоваришуєте і будете знову разом лити сльози, дивлячись якусь мильну оперу, - сказав Артем.

- Я теж на це сподіваюсь і зроблю все можливе, щоб більше не розчаровувати Кіру... Я сказала все, що хотіла і тепер піду трохи подивлюсь перед сном якийсь торс.... Ой! Тобто якийсь серіал, - ляпнула з дуру я, але добре, що вчасно спохватилась.

- Я думаю, що на торс ти вже достатньо надивилась. Принаймні на мій, - сміючись, сказав бос.

Ааа!!! Він помітив те, як я на нього витріщалась!!! Це капець! Сором який!

- Сам винен! Чого своїми торсами чемним дівчатам очі мозолиш! Міг би і щось одягти! - обурено відповіла я, щоб приховати власну паніку, і на всіх парах рванула до себе в кімнату.

Навіть в коридорі я чула сміх Артема Горського. От, паскудний бос! Ніякої толерантності і нуль сорому!