Не встиг я приїхати в офіс на роботу, як мені вже зателефонувала директорка школи, в якій навчалась моя донька і попросила приїхати.
Вилаявшись, я подзвонив Регіні і переклав цю малоприємну справу на її тендітні плечі. Врешті - решт, це входило в її обов'язки.
Знаючи, як моя фіктивна дружина вирішує всі справи, я трохи хвилювався за Кіру, бо сумнівався, що Регіні сподобається вислуховувати оті всі скарги директорки школи чи вчителів.
Я очікував, що після того, як Регіна приїде до школи, вона мені зателефонує і буде скаржитись на мою доньку. Також я боявся, що мені зателефонують зі школи, бо ця біда зеленоока щось там начворить.
Але час йшов, а мені ніхто не телефонував. Я не витерпів і подзвонив про всяк випадок Кірі.
- Так, тату, - відповіла донька, сміючись.
Оце так... Регіна побувала в школі, а Кіра веселиться.
- Як все пройшло в школі? - поцікавився я.
- Тату, це було щось! Регіна така крута. Вона розкатала ту притрушену Стефку, наче катком по асфальту. А ще вона вступилась за мене і так на всіх наїхала, що капець. Регіна сказала, що до мене в школі мають ставитися, як до принцеси, бо отримають дулю з маком, а не твоє фінансування. А якщо що, то мене переведуть в іншу школу і ти більше не будеш спонсором.
Добре, що я сидів, коли почув все це, бо інакше б точно впав би.
- І що сказала Стефанія Степанівна? - ошелешено запитав я.
- Ну, вона точно офігіла... Регіна сказала, що від завтра в школі мають ставитися до мене з повагою і жодних проблем з навчанням чи поведінкою у мене не повинно бути. А якщо хтось мене діставатиме, то має бути покараний. Не хвилюйся, тату Регіна впевнена, що директорка все зробить саме так, бо не захоче втратити основного спонсора школи. О! Вона ще й заборонила їм смикати тебе через якісь дурниці.
- Чим ти зараз займаєшся?
- Ми з Регіною печемо якогось " Бідного студента". Це пиріг такий, - відповіла мені донька і відключилась.
Я ще кілька секунд сидів, намагаючись переварити отриману інформацію.